На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.
Про це розповів керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі Андрій Купченко на конференції Grain Processing Forum 2026, яку організувала спілка «Борошномели України» разом із ФАО Україна у межах Agro Ukraine Week.
«Наприклад, виробництво гречки наразі дуже низьке, на рівні 70,8 тис. т, що на 37,7% менше за попередній сезон. Внаслідок зниження виробництва зростає ціна реалізації гречки. Так, середня ціна реалізації за результатами 2025 року підвищилася до майже 14 тис. грн/т. Щодо споживчих цін, є тенденція до дефіциту крупи, тому ціна зросла майже до 80 грн/кг. У різних регіонах України різниця в ціні на гречану крупу сягає 20 грн», — зазначив Андрій Купченко.
Він додав, що виробництво проса також зменшилося майже втричі та оцінюється на рівні 60 тис. т. Для харчової переробки такого обсягу поки що достатньо, але певні ознаки дефіциту простежуються.
«Зменшення виробництва проса відбилося на ціні, тому вона поступово зростає. За результатами 2025 року середня ціна реалізації проса досягла рекордного рівня у майже 8,8 тис. грн/т. Споживчі ціни на пшоно в Україні також зростають. Це була одна з найдешевших круп, але у травні 2026 року ціна зросла до рекордного рівня — 57,1 грн/кг», — розповів Андрій Купченко.
Фахівець також зазначив, що поступово скорочуються і обсяги виробництва ячменю — 5,2 млн т. Про дефіцит для харчової переробки не йдеться, питання в експорті: скільки Україна зможе реалізувати на зовнішні ринки. За словами аналітика, залишки ячменю досить суттєві, аби не думати про продовольчу безпеку.
«Ячна крупа — одна з найдешевших на ринку, але і тут поступово прослідковується зростання ціни. У травні 2026 року середня ціна встановилася на рівні майже 26 грн/кг, що на 7% більше, ніж станом на початок року», — зауважив фахівець.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Програма передбачає беззаставне фінансування придбання насіння пшениці, ячменю та сої на умовах із мінімальною відсотковою ставкою для клієнта (від 0,01% до 9,6% — залежно від терміну кредитування).

Закупівельні ціни на кукурудзу нового врожаю в портах Дунаю з початку тижня знизилися на $3–10/т і станом на 17 вересня становлять переважно $165–170/т на умовах CPT-порт.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

На ціни на картоплю впливають погодні виклики та війна. За оптимістичного сценарію на старті овоч коштуватиме 10-12 грн/кг. У СТОВ «Десна» сьогодні готові купувати продовольчу картоплю по 10 грн/кг.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.