Андрій Купченко

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

У 2025/26 МР частка переробки сої зросте до 54% від загальної пропозиції. Попри те, що показники ще не дотягують до рівня соняшнику, ринок поступово рухається в бік більш глибокої переробки.

Україна є активним постачальником бобових культур до Туреччини і збільшила обсяги їх постачання у 2024 році до $45,8 млн, що складає 8,6% від загального імпорту Туреччини та удвічі перевищує показник 2023 року.

Світове виробництво основних зернових культур (пшениці, ячменю та кукурудзи) цього сезону прогнозується в обсязі більше ніж 2,1 млрд т. Кукурудза у структурі виробництва цих зернових займає 57% — 1,2 млрд т.

Сільгоспвиробники, ймовірно, будуть економити на добривах, не на насінні. Ним аграрії вже забезпечені найбільшою мірою — на 80% від потреби, добривами — на 64%, ЗЗР — на 64%. Найменше закуплено палива.

Міждержавні угоди дозволяють змінити напрямки поставок зернових культур, що підтримує високі ціни. Деякі країни пом'якшують вимоги до імпортованої продукції.

Українські аграрії забезпечені насінням у середньому на 80% від потреби, тоді як для добрив та ЗЗР цей показник становить 65%, а для палива — 55%.