
Незважаючи на труднощі, пов'язані з війною, експорт органічної продукції з України триває. Фермери експортують попри ризики, зростання витрат і дефіцит кадрів. При цьому Європа є основним пунктом призначення органічних товарів.

В2В бізнес-форум «Українські борошно, крупи, макаронні та хлібні вироби на ринках Західних Балкан» відбудеться 25 жовтня 2024 року в м. Скоп’є, Північна Македонія.
.png)
У Києві відбувся триденний форум «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

В Україні неврожай таких продуктів як, наприклад, картопля, яка сьогодні коштує 20-30 грн/кг. А ціна на гречку становить 25 грн/кг, тому можна сподіватися, що дешевизна гречаної крупи призведе до збільшення рівня споживання приблизно на третину.

Цього року в Україні було засіяно гречкою 87 тис. га. Аграрії вже зібрали врожай з площі понад 4 тис. га, середня врожайність культури складає 1,4 т/га.

Гречкою в Україні цього року було засіяно 87 тис. га. На сьогодні зібрано урожай з площі понад 4 тис. га, середня врожайність культури складає 1,4 т/га.

Зменшення посівів гречки та посуха можуть призвести до зростання цін на гречану крупу.

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Ще до війни загальний обсяг перевезень круп, борошна, макаронів у компанії «Глобал Оушен Лінк» складав 2-3 тис. контейнерів на місяць. Але з початком повномасштабного вторгнення експорт контейнерами значно скоротився. Наразі контейнерні перевезення відновлюються, і в цьому виді логістики з’являються нові сервіси.

У структурі собівартості виробництва круп і пластівців одного з найбільших виробників цієї продукції — ТОВ «ТЕРРА» — електроенергія займає 3-4%. Це ніби невеликі цифри, але підвищення тарифів на електроенергію позначиться на рентабельності виробництва.

У Черкаській області відбулася конференція-виставка «Хлібна індустрія-2024», під час якої хлібопекарі обговорили актуальні проблеми та здобутки в борошномельній галузі, а також шукали та напрацьовували спільні рішення з представниками органів державної влади.

Одеський національний технологічний університет спільно з компанією «ОЛИС» працюють над створенням сучасної науково-навчальної лабораторії, яка моделюватиме повний цикл виробництва круп і пластівців.

Компанія FRENDT вирощуватиме круп'яні культури. Незабаром перероблятимуть продукцію, хочуть створити власну торгову марку та продавати крупи на локальному ринку.

Компанію «Добродія Фудз» внесено до переліку «Галузевих лідерів» у сфері Agrifood рейтингу «ТОП-100. Рейтинги найбільших».

«Лохвицький комбікормовий завод» (ЛКЗ), що на Полтавщині, розширює свою діяльність та розпочинає будівництво круп’яного заводу.

Компанія OLIS (ТОВ «ОЛИС») розробила технологію, виготовила та поставила до Канади обладнання для перероблення ячменю, вівса і гороху на крупи та виготовлення вівсяних пластівців.

Крупозавод «Озерянка», продукція якого добре відома не лише в Україні, а й за кордоном, виробляє гречану крупу на Житомирщині вже понад 20 років.