П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.
А усе почалося у 2021 році після того, як Олександр побував у друга на пасіці.
«Мій чоловік настільки цим проникся, що запропонував поставити хоча б два-три вулики. А я люблю рахувати: один вулик може захворіти, інший полетить. Тож вирішили, що десять буде нормально», — пригадує фіналістка освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine Ірина Карабут.
Перший сезон для «Медуниці» виявився вдалим: був хороший медозбір, а крем-мед, з яким вони вийшли на місцевий ярмарок, став для покупців новинкою — подружжя були першими в регіоні, хто закремував мед.
Пасіка «Медуниці»
Згодом 10 вуликів перетворилися на 20, потім на 30, а пасіка зросла до понад сотні бджолосімей. Коли бджіл стало забагато для дачної ділянки, пасіку перенесли на окрему локацію.
Сьогодні чоловік відповідає за бджіл і медозбір, а дружина — за переробку та створення продуктів.
Новим етапом для сімейної справи став державний грант на 250 тис. грн, отриманий у 2023 році. За ці кошти придбали обладнання, зокрема кремувалку на 200 кг, орендували окреме приміщення, яке стало цехом, складом і магазином, а також найняли двох працівників.
«Нас дуже підтримує наша Зеленодольська громада. Після того, як багато місцевих жителів виїхало через загрозу окупації, вони продовжували замовляти у нас продукцію — наш мед став для них своєрідною згадкою про рідний край», — розповідає Ірина.
Торік тут виробили 1,2 т меду, а цьогорічний урожай сягає близько 2 т.
Один із найбільш незвичайних медів в асортименті — коріандровий. Вперше пасіку на коріандр вивезли минулого року.
«У нас є спільнота бджолярів, які кооперуються між собою і разом виїжджають на поля, оскільки поодинці дуже затратно. Торік уперше поїхали на коріандр, меду вийшло небагато, адже не знали, скільки везти вуликів, і який той мед буде. Але людям він сподобався, і ми швидко його розпродали», — згадує підприємиця.
Цього сезону коріандрового меду вдалося отримати близько 100 кг.
Загалом половину цьогорічного врожаю становить соняшниковий мед, близько чверті — акацієвий, решта — інші сорти (різнотрав’я, лісове різнотрав’я, коріандровий, липовий). При цьому ставку роблять саме на акацієвий: його використовують для горіхів, паст, сухофруктів і ягід у меду.
Акацієвий мед
Акацієвий мед найдорожчий з усіх, тому що акація цвіте лише 6–12 днів на рік. Бджоли мають лічені дні, щоб зібрати нектар. Якщо в період цвітіння піде дощ або зірветься сильний вітер, бджоли не зможуть вилетіти, і врожаю просто не буде. 100% акацієвий мед — це дефіцит. Його зазвичай менше, ніж інших сортів, а попит на нього завжди величезний.
Окремий напрям — крем-меди. Зараз їх близько 10 смаків, і кожен новий рецепт тестують приблизно місяць. Серед фаворитів місцевих покупців — лайм-м’ята, бо це асоціація з містом Зеленодольськ, та чорниця, бо вона в регіоні не росте. Нині крафтярка експериментує з лавандою.
«У нас поки немає культури споживання різних медів. Люди часто думають: навіщо платити більше, якщо весь мед однаковий? А потім пробують і розуміють, наскільки він різний. У нас навіть рамки окремі під кожен вид, щоб меди не змішувалися. Ми дуже прагнемо унікальності кожного сорту», — пояснює Ірина.
Окрім медів і крем-медів, в асортименті горішки з медом, пилок, пилок із медом, яблучне печиво, пастила, фріпси тощо. Також мед фасують у стіки.
«У нас ціна на мед трохи вища, адже кожну партію я здаю на лабораторний аналіз. Сьогодні ми конкуруємо насамперед якістю. Водночас моя мета — знизити собівартість продукції, тому плануємо самостійно сублімувати ягоди. У нашому регіоні їх вирощують багато, і я бачу в цьому хорошу можливість для розвитку. Власна сублімація дозволить нам масштабувати виробництво та знизити собівартість приблизно на 20%», — каже підприємиця.
Цього сезону «Медуниця» підняла ціни на 50 грн, і тепер літр соняшникового меду коштує 400 грн, а акацієвого — 750 грн.
Серед першочергових потреб — придбання власного вантажного автомобіля, який дозволить бути мобільнішими та брати участь у ярмарках і різноманітних заходах не лише у межах області, а й в інших регіонах України.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Проблеми з морським експортом агропродукції можуть стимулювати розвиток переробки всередині України.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, виготовили близько 5 тис. пляшок сидру.

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Восени на Закарпатті багато яблук. Іноді — занадто. Вони падають у траву та лежать під старими деревами. Зазвичай до 2000-х років ці яблука можна було здати й отримати досить непогані кошти. Проте 15-20 років тому люди не знали, що робити зі своїм урожаєм. Старі сади почали занепадати, місцеві мешканці не бачили сенсу в догляді за деревами, адже вони перестали приносити прибутки. Вкладена праця не виправдовувалася матеріально та емоційно.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.