Після онлайн-курсу учасники пройдуть практику на підприємствах-партнерах, що спеціалізуються на зберіганні, переробці зернових та олійних культур. Практика дозволить ознайомитися з різними технологічними підходами та стандартами якості. Навчальна програма також сприятиме інклюзивному розвитку галузі, оскільки ми активно заохочуємо до участі представників уразливих груп населення.
Коли крига скресає: у агросекторі об’єднують зусилля для мінімізації браку кадрів
27 листопада 2024, 06:03 300
В Україні доволі високий відсоток рівня переробки олійних культур — 71% у грошовому вимірі за останні три роки, чого не скажеш про зернові — всього 1,5%. Втім, брак кадрів відчувають обидва сектори, і ситуація лише погіршується.
Частково вирішити кадрову проблему взялися в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Тут спільно з освітнім проєктом «Агрокебети» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), що реалізується компанією «Кімонікс Інтернешнл», створили навчальний центр «АгрокебетиPRO: зернові та олійні», спрямований на підвищення кваліфікації професійних кадрів для агропромислового комплексу України.
Олег Хоменко, гендиректор УКАБ
Загалом у навчальному центрі зареєструвались понад 600 учасників. Пріоритет будуть надавати тим, хто готовий не лише здобути практичні навички у цій галузі, а й надалі працевлаштуватися за спеціальністю.
«Інтенсивні курси із сильним практичним компонентом на часі для сектору», — каже директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, який серед інших викладатиме на курсі.
Експерт вказує, що у сфері зберігання і переробки зернових та олійних культур відчувається гострий брак кадрів, адже, незважаючи на наявність спеціалізованих освітніх програм у двох провідних університетах (Національний університет харчових технологій у Києві та Одеський державний технологічний університет), а також у кількох профільних коледжах, випускників цих закладів все ще недостатньо для покриття попиту підприємств.
Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»
Основними причинами цього є: тривалість навчання (від 3 до 5 років залежно від рівня підготовки), яка не відповідає нагальним потребам ринку; війна, що спричинила зменшення кількості студентів через міграцію, мобілізацію та інші чинники; відсутність широкої популяризації аграрних спеціальностей серед молоді.
«Недостатня престижність галузей зберігання і переробки олійних і зернових, відсутність мотивації через заробітну плату, міграція до міст, хибне уявлення про обмежені можливості кар'єрного росту — серед основних причин, чому ці спеціальності малопривабливі», — додає завідувачка Кафедри технології зберігання і переробки зерна, начальниця навчального відділу Національного університету харчових технологій (НУХТ) Тетяна Янюк.
Вона також долучається до курсу як викладачка, адже переконана, що практичне викладання предметів на інтенсивних курсах є надзвичайно важливим, оскільки це дозволяє швидше та ефективніше засвоювати знання і навички, ставати слухачам більш підготовленими фахівцями, а результати зусиль у реальному часі підвищують їхню мотивацію.
Тетяна Янюк, завідувачка Кафедри технології зберігання і переробки зерна, начальниця навчального відділу НУХТ
Окрім цього, для залучення спеціалістів в агросферу необхідно створити привабливі умови та стимулюючі фактори, які б підвищили інтерес до агросфери серед молоді та досвідчених працівників.
У USAID АГРО насамперед і розглядають підтримку Навчального центру «АгрокебетиPRO: зернові та олійні» як довгострокову інвестицію в людський капітал для подолання кадрового дефіциту в секторі зернових та олійних культур.
Катерина Кваша, менеджерка проєктів розвитку сектору зернових та технічних культур Програми USAID АГРО
Цей проєкт можна також розглядати як елемент для розвитку аграрного сектору в післявоєнний період. Створення кваліфікованої робочої сили сприятиме підвищенню продуктивності, покращенню управління ресурсами та інтеграції новітніх технологій, що допоможе сектору адаптуватися до сучасних стандартів і забезпечити конкурентоспроможність України на глобальних ринках.
Агровиробники підтверджують, що стикаються з гострим дефіцитом кадрів. Зокрема, генеральний директор AgroVista Ігор Заблоцький зазначає, що найбільше бракує електриків, слюсарів, механізаторів, операторів для роботи з обладнанням, водіїв та лаборантів. Особливо це стосується спеціалістів, які займаються обслуговуванням і ремонтом обладнання.
Ігор Заблоцький, генеральний директор AgroVista
Ситуація ускладнюється тим, що для підготовки таких працівників потрібен час: наприклад, щоб навчити самостійного оператора, потрібно близько шести місяців, а на підготовку лаборанта — до року. Для електриків і механізаторів навчання може тривати до трьох років.
Тут відкриті до залучення нових груп працівників, зокрема ветеранів, людей з інвалідністю, а також жінок та створюють для таких працівників комфортні умови роботи, забезпечуючи адаптацію і навчання.
У мирний час у AgroVista планували збільшення потужностей для зберігання зерна на 20 тис. т, але через війну ці проєкти довелося призупинити.
Проте, за словами Ігора Заблоцького, якщо ситуація стабілізується, модернізація залишатиметься пріоритетною.
Водночас у Групі Агротрейд додають, що добір фахового персоналу значно ускладнився і на сьогодні пошук спеціаліста потрібного рівня займає в 3-4 рази більше часу, ніж у 2021 році.
Юлія Єфімова, директорка з персоналу Групи Агротрейд
Резюме майже не надходять на розміщені вакансії, тому доводиться застосовувати активний пошук для будь-якої посади. У нас є відчутна потреба в механіках та інженерах з ремонту сільгосптехніки, механіках та інженерах на елеваторах, слюсарях, електромонтерах, операторах зерносушарок, енергетиках, трактористах, водіях.
За її словами, за досить короткий строк можна підготувати апаратника оброблення зерна, машиніста зернових навантажувально-розвантажувальних машин. Навчання на такі спеціальності на елеваторах може тривати від 6 до 12 місяців і проводиться воно на робочому місці плюс 1 місяць у навчальному центрі для отримання необхідних дозволів для роботи.
«Саме поєднання теорії та практики як дуальна система освіти, як це роблять у Швейцарії, Німеччині чи США, може стати ефективним рішенням в Україні», — додає Родіон Рибчинський.
У таких школах студенти працюють на виробництві вже під час навчання, отримуючи прикладні знання з технологій та обладнання. Також він додає, що залучення спеціалістів в аграрну сферу потребує комплексного підходу. Крім забезпечення стабільної та конкурентної зарплати, варто акцентувати увагу на таких аспектах:
- Стабільність сектору. На сьогодні аграрний сектор вважається одним із найстабільніших у країні, що забезпечує впевненість у майбутньому.
- Технологічність. Сучасне сільське господарство активно впроваджує цифрові рішення, автоматизацію та штучний інтелект, що робить роботу більш привабливою для молодих спеціалістів.
- Значущість. Участь у забезпеченні продовольчої безпеки країни та світу є вагомою мотивацією для тих, хто обирає цю професію.
Отже, Україна має всі шанси стати провідною країною у підготовці кадрів для агросфери, якщо буде приділятися більше уваги створенню сучасних освітніх програм і покращенню умов праці для спеціалістів.
Детальніше про навчальний центр «АгрокебетиPRO: зернові та олійні»
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
