
Вирішення торговельного спору між Китаєм і Канадою може вплинути на зміну політики використання біопалива в ЄС і у всьому світі, а також обмежити експорт ріпаку до Європи з України.

Нішеві культури мають кращу маржинальність, але набагато більше ризиків. Іноді для фермера простіше працювати з уже знайомою культурою, яка буде мати меншу, але стабільну маржинальність і кращу прогнозованість.

Торік Україна експортувала приблизно 600 тис. т жита до Польщі, яка реекспортувала його до інших європейських країн. Вівса було відправлено усього в межах 13 тис. т, на наступний сезон планується 20 тис. т.

На сьогодні виробництво нішевих культур складає 213 тис. т, а площа збирання — 71 тис. га. Це на 100 тис. га менше, ніж було до повномасштабної війни.

Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.

Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.

Міжнародна конференція BLACK SEA GRAIN. EUROPE відбудеться 27-28 лютого 2024 року в Празі. Компанії з 25 країн уже підтвердили свою участь.

Виклики воєнного часу ускладнюють процеси в агровиробництві на всіх етапах, знижуючи доходи та вимагаючи більших витрат. Інноваційні рішення, зокрема технології точного землеробства та R&D, потребують інвестицій, але водночас дозволяють зменшити собівартість продукції, підвищити операційну ефективність і оптимізувати процеси в бізнесі.

Запуск проєкту із використання метеорадара у сільському господарстві відбудеться у Вінниці. Реалізатори проєкту — українська компанія ТОВ «Френдт» та розробники зі Словаччини MicroStep MIS та MPS System — з часом планують забезпечити високоточними даними всю країну. Для цього, за попередніми підрахунками, вистачить 7 метеорадарів.

На початку липня продовжувався стрімкий напрямок цін донизу, згодом спад цін дещо призупинився, і угоди укладалися у вузькому діапазоні. Наприкінці другої декади вартість пшениці дещо укріплювалася. На кукурудзу прослідковувалося як укріплення, так і зниження цінових індикативів. На ринку олійних спостерігалося зростання вартості контрактів.

За даними International Dairy Foods Association, споживання морозива в Україні коливається в межах 2-2,5 кг на людину в рік. Ця цифра не змінюється вже давно. Причина криється у відсутності культури його споживання.

Найбільший вплив на олійну галузь в Україні спричиняють втрата сільськогосподарських територій, постійне блокування зернового коридору та заборона експорту агропродукції до пʼяти країн ЄС. Все це наслідки повномасштабного вторгнення росії на територію України.

Експортно орієнтований та стабільний за ціною — ці фактори підштовхнули аграріїв минулого року збільшити посіви ріпаку під урожай 2023 року. Загалом площі під ріпаком в Україні зросли на 8-15% за рахунок часткового зменшення посівів зернових та кукурудзи. Та після введення заборони на імпорт 4-х товарів, зокрема й ріпаку, до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини постало питання: куди українським агровиробникам продати ріпак нового врожаю.





Україна стабільно входить до ТОП-15 світових виробників курячих яєць. У 2018 р. на Україну припало 1,1% усіх вироблених у світі яєць — 16,1 млрд штук. Останнім десятиліттям зростає і роль України як великого експортера яєць у світі. У 2018 р. Україна продала за кордон 107,5 тис. тонн яєць, що на 21% більше, ніж у 2017 р. (88,6 тис. т). У грошовому еквіваленті експорт яєць зріс на 37% до $94,1 млн ($68,9 млн у 2017 р.)


Такий довгоочікуваний новий вересневий звіт щодо кукурудзи в 2019/20 сезоні від Департаменту сільського господарства США (USDA) знизив оцінку світового виробництва кукурудзи врожаю 2019/20 МР до 1,105 млрд тонн, що на 3,36 млн тонн нижче, як порівняти з попередньою оцінкою, а також на 17,3 млн тонн поступається показнику валового збору зернової в попередньому 2018/19 сезоні.