У які рішення потрібно інвестувати, щоб знизити собівартість та оптимізувати операційні процеси під час війни

Базова річ — це розуміння стану ґрунтів у будь-який момент часу. Маємо власну лабораторію агрохімічного аналізу для управління потенціалом ґрунтів, яка на постійній основі збирає та аналізує основні показники, зокрема гумус, фосфор, калій, азот, PH та інші мікроелементи. Потім за допомогою спеціальних програмних комплексів формуємо карти диференційованого внесення добрив. Таким чином можна зекономити від 60 до 100 $/га. 

Другий ресурс, на якому можна суттєво скоротити витрати, — це насіння. Залежно від продуктивності тієї чи іншої зони можна регулювати норму висіву та точніше прогнозувати врожайність. Також варто здійснювати регулярний моніторинг посівів — він має бути одним із ключових процесів на кожному агропідприємстві, оскільки на ньому зав'язано багато операційних ланцюжків. У цьому дуже допомагає зараз супутниковий моніторинг, оскільки через обмеження воєнного часу ми не використовуємо дрони.

У підсумку це допомагає краще підготуватися до збору врожаю, спланувавши відповідну кількість ресурсів, техніки тощо. Адже якщо ми планували зібрати, скажімо, 3 т/га, а отримали 4 — це, звісно, чудово, але несе непередбачувані витрати на збирання, транспортування та доробку продукції. Ми недостатньо забезпечили себе газом, вугіллям, не законтрактували машини тощо. У результаті починаємо закуповувати ресурси у пік сезону за високою ціною. Щоб не допустити цього, важливо на кожному етапі відслідковувати прогнозовану врожайність. 

Третій ключовий ресурс — це пальне. Оптимальна навігація техніки в полі, використання технологічних колій у нашій практиці дає суттєву економію пального. І насправді це не все, з чим зараз можуть допомогти цифрові інструменти та точне землеробство. Детально про IT-рішення в агровиробництві буду незабаром розповідати на New Food Summit.

Зараз більшість великих гравців на ринку мають власні R&D центри, цей напрям активно розвивається. Глибока аналітика, математичні моделі, нейронні мережі в тренді, оскільки вони допомагають системно вдосконалювати операційні процеси в агробізнесі, автоматизувати  їх та робити прозорими, оцифрувати віддалені робочі місця всіх операційних спеціалістів через мобільні додатки, що важливо для виходу на європейські ринки. 

Перша ключова функція, яку виконує R&D центр, — це польові дослідження, що допомагають розробляти певні алгоритми у виробництві, накопичувати та аналізувати дані з обладнання та сторонніх систем (супутники, метеостанції, телеметричні дані тощо). Такі підходи на ринку поки що не є масовими, але цифрову культуру в українському агробізнесі потрібно розвивати, формувати звичку працювати з гаджетами, даними та з опорою на це робити реалістичні прогнози того, що отримаємо в полі, коригуючи рішення в онлайн-режимі та роблячи висновки в наступних сезонах. І це, знову-таки, про зниження собівартості, оптимізацію ресурсів, більші врожаї.

Як ще IT-інстурменти можуть спростити життя аграріям під час війни — це допомога з логістикою, починаючи з оптимізації документообігу і закінчуючи контролем кожного етапу. Розробляємо такі моделі, які дозволяють орієнтуватися в елеваторних, токових, складських, термінальних потужностях, пришвидшувати логістичні процеси і виводити вантажопотоки в «білу площину» для протидії контрабанді й іншим зловживанням.

Також ми відслідковуємо рух продукції з полів, розміщення на своїх потужностях, відвантаження під кожен конкретний контракт і далі моніторимо по ланцюгу постачання, до яких переробників надходить наша продукція і як використовується. Наступний крок — аналітика та коригування процесів постачання згідно з отриманими даними. На мою думку, без таких інновацій працювати в агро, виходити на нові ринки буде дедалі складніше, і, зважаючи на складний стан нашої економіки у воєнний час, варто не відкладати втілення принаймні доступних інструментів або шукати партнерів, які з цим допоможуть.