Україні, за попередньою оцінкою експортного потенціалу, щомісяця необхідно буде експортувати 3,8 млн т, тож потенційно буде можливість вивезти продукцію і альтернативними шляхами.
Збитки України від простою суден у черзі вже сягнули $1 млрд. Це кошти, які недоотримують українські виробники через подорожчання логістики.
У козиному господарстві «О’ферма» на Дніпропетровщині в квітні цього року почали проводити повноцінні екскурсії. Програма розрахована на 2,5-3 години.
На осінь ТОВ «Поділля овочі» планує побудувати склади зберігання для овочів. Це дозволить підприємству розширити період продажу цибулі з вересня по березень. Тоді ж можна буде додати і виробництво моркви, адже продавати з поля її невигідно.
Майже всі овочівники заходу та центру країни намагаються збільшити виробничі площі вирощуваних культур. Нових великих виробників майже не з'явилося, проте частина фермерів із деокупованих та прифронтових територій відновили чи релокували своє виробництво.
Платформа «Неймовірна крафтова торбина» зібрала 25 продуктів від різних виробників крафтової локальної продукції. Серед них кооперативи, фермери та жителі неймовірних українських сіл.
Український бізнес продовжує працювати і відвантажувати зернові культури та олію: перейшли на менші порти та на баржі замість великих суден, також використовуються вантажівки, потяги.
Інвестиції — це всього-на-всього гроші, найбільшою проблемою для портової галузі сьогодні є брак професійних кадрів.
Час для пересіву полів у фермерів ще є, кліматичні умови півдня дозволяють це зробити.
Підготовлений Європейською комісією регламент, який продовжує дію заборони на імпорт українського агроекспорту, стосуватиметься меншої кількості товарів.
Пасіка Mellifera знаходиться у двох областях — Чернівецькій та Хмельницькій. Розділити пасіку подружжя Череватових вирішило через малу кількість медоносів на Буковині.
Рішення про заборону експорту українського цукру в період з 5 червня по 15 вересня 2023 року виявилось доволі неочікуваним для вітчизняних виробників. Адже ліцензії на експорт цукру Мінекономіки продовжувало видавати протягом травня, жодним чином не обмежуючи бізнес, а цукрові заводи продовжували укладати зовнішньоекономічні контракти. Згідно внутрішніх балансів цукру, не існувало передумов для прийняття такого рішення.
Відомо, що цукровий буряк — технологічно дуже складна культура. Вже у перший період вегетації — а це 1,5-2 місяці — рослини мають дуже слабкий ріст і не можуть конкурувати з бур’янами. Тобто з часу отримання сходів і до періоду змикання міжряддя місяць потрібно активно боротися з бур’янами.
З початком дії «економічного безвізу» у 2022 році між Україною та ЄС експорт українських равликів став менш регульованим — не встановлено норми та порядок експорту, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому для українських виробників, оскільки внутрішнього споживання майже немає.
В Україні залишилась лише половина підприємств, які займалися переробкою бобових. Розбиті чи пошкоджені підприємства на Харківщині, Чернігівщині загалом забезпечували 40% всього обсягу переробки.
Два роки тому в селі Щаслива на Вінниччині в ангарі ФГ «Фемелі» з’явилася невелика пекарня, яка виготовляла до 20 хлібин на день. Сьогодні тут уже виробляють 1,5 тис. одиниць продукції.
За даними Державної митної служби, Україна у 2022 році експортувала 609 т молюсків, що на 39,1% менше, ніж роком раніше. Як і в решти галузей, причиною цьому стала війна: багато ферм на півдні та сході країни зруйновано, деякі окуповано, а ті, що перебувають у відносній безпеці, працювали не на повну потужність.
Достатньо великі шанси, що заборона імпорту українських зернових до п’яти країн ЄС після 5 червня буде продовжена до осені. У такому випадку обсяги експорту не зміняться. Зміниться лише його структура у розрізі видів транспорту.
Перша партія продуктів учасників Ukrainian Food Manufacturers Alliance (Альянс українських виробників їжі) уже відправилася до США. Це стало наслідком торговельної місії, здійсненої восени на FoodManufacturer Summit у Чикаго.
«Мирівський сад» — це родинна справа, яка знаходиться за 70 км від Києва поблизу Кагарлика. Два роки тому Юлія Звєрєва взялася відроджувати сад, який понад 20 років тому заклав її батько.