За умови спільного планування, підкріпленого законодавчо, фермер міг би скоротити витрати. Це може бути різна форма об'єднання. Її суть у тому, щоб аграрії об'єднали свої зусилля і вели спільну господарську діяльність. На рівні регіонів фермери мають збиратися та спільно вирішувати, які культури сіяти.
Про це AgroPortal.ua розповів голова Полтавської Асоціації фермерів і приватних землевласників України Олег Слизько.
«Звичайно, для повноцінної реалізації фермерського устрою потрібно, щоб працювали асоціації фермерів, щоб це були не просто формальні громадські організації, а щоб вони об’єднували учасників майном. Щоб велася спільна господарська діяльність, ті ж самі закупівлі, на які завдяки обсягу була б краща ціна. Тоді не потрібно буде кланятися перед закупівельниками, адже фермер майже рік чекає урожаю й, відповідно, повернення коштів», — зазначає Олег Слизько.
Він продовжує: якщо 100 фермерів, та навіть 10, купують насіння, його ціна нижча. Потім вони одним контрактом спільно продали збіжжя, а за виручені кошти налагодили переробку овочів, виробництво олії чи борошна, та навіть сушарка — це вже промисловість.
За словами Олега Слизька, на заваді створення ефективного об'єднання дрібних сільськогосподарських виробників стоїть брак законодавчого підґрунтя і бажання з боку фермерів. Багато з них мають негативний досвід участі у подібному об'єднанні. В Україні відсутні інституції, в які б фермери повірили.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

Просто виростити ягоди недостатньо. Щоб не втратити конкурентоздатність на європейському ринку, аграріям варто кооперуватися та інвестувати в технології переробки.

В Україні сьогодні зареєстровано понад 50 тисяч фермерських господарств, які обробляють до 100 га. Але тих, що працюють, — до 20 тисяч.