Ексклюзиви

Сільгосппідприємства та аграрні компанії Полтавщини в умовах війни намагаються розвиватися, розширювати земельні банки та потужності для зберігання, тому потребують кредитних коштів.

Не варто розраховувати, що коріандр перейде з нішевої культури в основну, адже світовий попит не настільки високий, та й основні імпортери (азійські країни) логістично далеко.

Покупцями продукції племзаводу ТОВ «Агропрайм Холдинг», який входить до ГК «Агрейн», є більш ніж 350 племінних та товарних господарств з усіх регіонів України. Лідерами за кількістю закуплених тварин зазвичай є господарства Вінницької та Чернівецької областей.

Коріандр — яра культура, тож обробіток ґрунту проводиться одразу після збору попередника (озимі зернові). Хорошими попередниками для коріандру є пшениця, ячмінь, пар.

Фермери з Дніпра Данило та Олександр — одні з перших в Україні, хто почав вирощувати батат у промислових масштабах. Батат — досить вибаглива культура, яка потребує уваги і значних вкладень, проте наполегливість та знання дозволили фермерам розширити площі та наростити виробництво.

Потенціал українського експорту коріандру ще не розкритий повною мірою. Можна збільшувати обсяги, але і враховувати власні можливості та уміння виростити продукцію відповідної якості.

Виростити батат непросто, але фермери з Дніпра взялися за цю справу і отримують непогані результати. Витрати на вирощування одного гектара батату однозначно вищі за інші овочеві культури, до того ж він потребує дбайливого ставлення.

Коріандр в обробітку та догляді значно економніший, ніж зернові. Якщо засіяти 1 га зерновими коштує понад 20 тис. грн, то 1 га коріандру обійдеться до 15 тис. грн.

У компанії ІМК прийняли рішення не розширювати інтенсивно земельний банк.

Наступним напрямом, який підприємство «Трансвіт» планує розвивати паралельно з елеваторним бізнесом, є переробка. Адже Україна вже відходить від ролі «зернового придатку», і ефективний вихід для агрогосподарств сьогодні — це переробляти вирощену продукцію.

Глобальна торгівля квасолі звичайної, на експорті якої спеціалізується й Україна, торік сягала позначки в 1,7 млн т. Водночас близько 60% експорту забезпечують Аргентина, США, Ефіопія, Канада та Єгипет.

Підприємство «Трансвіт» першим в Україні, а, можливо, і Європі, запустило сушарку Buhler, яка працює на пелетах. З самого початку вона розрахована для роботи на газі, але підприємство разом із виробником переобладнали її під свої потреби.

В аграрній компанії ІМК оновлюють елеваторне обладнання, зокрема, частково відмовляються від природного газу і переходять на альтернативні джерела енергії для сушарок.

Концентрація виробництва квасолі у господарствах населення часто унеможливлює формування однорідних за сортом і якістю партій продукції, яких потребують спеціалізовані оптові компанії для подальшої доробки та експорту.

Постійна підтримка Сил оборони України є одним із пріоритетів аграрної компанії ІМК.

Квасоля минулого року на момент збирання (серпень) коштувала вже 26-27 тис. грн з ПДВ/т, тоді як соя — 13 тис. грн з ПДВ/т.

Середня урожайність квасолі торік у розрізі країни склала 16,9 ц/га, що є співставним результатом із рівнем середньої п’ятирічної врожайності.

Підприємство «Трансвіт» на своєму елеваторі, окрім власного збіжжя, приймає та сушить зерно фермерів. Для них важливо, щоб сушіння було економічно вигідним, тому перевагою у розрахунках була собівартість тонно-відсотка. На елеваторі обрали варіант, який забезпечує собівартість сушіння 8-11 грн на 1 т%.

Аграрна компанія ІМК активізує роботу із зерном третіх осіб. На сьогодні з покупним зерном у компанії працюють лише під запит.

Подружжя Олени та Сергія Панчуків із Житомирщини цьогоріч уже вдруге збирають урожай артишоків на своєму полі. Під цю культуру виділили близько 30 соток, але в майбутньому планують розширюватися, оскільки бачать перспективу.