До повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава із часткою у 5,2% посідала 4-те місце у рейтингу експортерів жита.
Про це AgroPortal.ua розповів заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
При цьому він нагадує, що у передвоєнний 2021 рік постачання вітчизняного жита на світовий ринок склали майже 137 тис. т.
«Нині Україна посідає 18-ту позицію серед постачальників жита, і її частка у світовому експорті становить лише 0,3%. Основними та найбільшими імпортерами українського жита є Іспанія, Польща, Туреччина, Румунія, Словаччина, Німеччина та низка інших країн, що забезпечують стабільний збут продукції», — констатує науковець.
Для прикладу, за 2023 рік було експортовано 6,4 тис. т жита на $1,4 млн. При цьому постачання до Польщі та Словаччини склали по 2,3 тис. т, до Німеччини — 1,9 тис. т.
За 9 місяців 2024 року відвантажено 8,1 тис. т жита, зокрема 7,2 тис. т до Іспанії, на суму $1,6 млн.
«Слід також брати до уваги, що світова ціна на дану культуру має тенденцію до зменшення. З 2023 року вона знизилася майже на 9,1% і становить 202 $/т. Це найменша ціна, починаючи з 2019 року», — резюмує Олександр Нечипоренко.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Європейський Союз за перші чотири тижні 2026/27 МР (1–26 липня) експортував 570,99 тис. т м'якої пшениці, що на 61,4% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Валовий збір зернових і зернобобових культур 2025 року очікується на рівні 53,4 млн т, що на 5,1% менше за торішні показники.

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.