Сільгоспвиробники все більше усвідомлюють важливість використання якісних добрив для підтримки врожайності в умовах нестабільності. Також спостерігається зростання інтересу до нових технологій та продуктів, що дозволяють підвищити ефективність використання добрив навіть за зменшених обсягів.
Про це AgroPortal.ua розповіла керівник напряму добрив компанії КАСПІТ ТРЕЙД Яна Бондаренко.
«Останнім часом запити від клієнтів змінюються залежно від сезонних потреб та стану ринку. Зокрема, зростає інтерес до складних добрив, таких як NPK, оскільки аграрії прагнуть оптимізувати свій урожай за умов зростання цін на агрохімікати. Ми також помічаємо підвищений попит на добрива з мікроелементами, що допомагають покращити якість ґрунту та підвищити ефективність внесення», — зазначає Яна Бондаренко.
За її словами, поступово ринок добрив повертається до показників довоєнного рівня, хоча він ще досить далекий від цього через об'єктивні фактори. Відновлення попиту з боку аграріїв відбувається повільно, оскільки багато фермерських господарств досі стикаються з фінансовими труднощами та логістичними проблемами, викликаними війною. Повернення споживання добрив до рівня 2021 року буде можливим лише після завершення війни, і цей процес займе не один рік.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Для успішної перезимівлі ріпак озимий має сформувати листову розетку 6-8 листків, довжину стебла 8-10 см, стрижневу кореневу систему 15-20 см та кореневу шийку діаметром 8-12 м. Велику роль у цьому відіграє збалансоване живлення, зокрема й бором.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.