Клуб агроефективності

Зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку. Вирощування ягід та овочів у відкритому ґрунті стає занадто ризикованим, і навіть використання інтенсивних технологій не гарантує виробникам стабільність і належну якість продукції. Зважаючи на ці тенденції, аграрії намагаються втримати контроль над урожайністю і ефективністю бізнесу, тому переводять ягідні плантації під плівкові тунелі, які захищають від погодних негараздів і роблять сезон прогнозованим.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Виробник насіння та фахівець у м’ясному скотарстві — ферма El Gaucho на Тернопільщині — активно розвивається у точному землеробстві, що дозволяє господарству не лише заощаджувати ресурси, а й збирати високі врожаї.

Фермер із Луганщини Юрій Кушнір після початку війни і вимушеного переїзду на Полтавщину не лише відновив господарство, а й активно розвиває сучасне ягідництво. Його підхід — це поєднання досвіду, технологій і чіткої стратегії: працювати на якість і випереджати ринок.

Агровиробництво у сегменті рослинництва невпинно вдосконалюється, і якщо ще 10 років тому врожайність кукурудзи складала 7-8 т/га, то сьогодні абсолютною нормою є показник 10-12 т/га і більше. Таких результатів аграрії досягають не лише через висів сучасних гібридів, але й завдяки використанню інноваційних продуктів у технологіях вирощування.

Автоматизація кардинально змінює сільське господарство і підходи до агровиробництва. Автоматизований полив посідає одне з провідних місць серед технологічних удосконалень виробничих процесів і дозволяє аграріям скорочувати споживання ресурсів і водночас підвищувати врожайність. Крім того, автоматизація систем поливу вирішує питання дефіциту кадрів, що для України є критичною проблемою.

В агросекторі дедалі більше технологічних рішень стають практичними не лише для агрохолдингів, а й для аграріїв з кількома сотнями гектарів. Ключова зміна полягає в тому, що такі інструменти переходять у формат сервісів.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.

Українські аграрії шукають універсальні рішення в технологіях вирощування сільгоспкультур з метою підвищення ефективності виробництва. Зокрема, потребують рішень, застосування яких не лише поліпшить живлення рослин, а й оптимізує витрати, покращить показники родючості ґрунту та підвищить стійкість культур в агроценозі. В Україні уже четвертий рік виробляється продукт, який відповідає цим вимогам.

Сьогодні важко уявити фунгіцидний захист сільгоспкультур без використання препаратів із групи триазолів — найбільшої групи фунгіцидів, що належить до класу азолів. Препарати можуть застосовуватися для обробок рослин проти збудників різних хвороб як на ранніх фазах розвитку захворювання або для профілактичних обробок, так і на етапах, близьких до звершення життєвого циклу рослин.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.