Українські агротех-стартапи: як цифровізація змінює звичне сільське господарство

Одна з головних переваг — система здатна працювати без диспетчера, автоматично фіксуючи роботу техніки в полі, тож навіть невеликий товаровиробник отримує автоматизований облік без додаткового персоналу.

А застосунок «моЄ» екосистеми Feodal закриває зовсім іншу потребу — власників земельних ділянок, які часто фізично не мають змоги перевірити чи захистити свою землю. Це перший в Україні продукт, який дає верифікованим власникам доступ до інформації про власну ділянку прямо з реєстрів, можливість здати її в оренду, залишити публічний відгук про орендаря чи перевірити, чи ділянка замінована. Принципова відмінність від звичайних дошок оголошень — верифікація власників, тож продавцем чи орендодавцем у системі не може виступити людина, якій ділянка насправді не належить.

Гуманітарне розмінування стало важливою частиною роботи Feodal: з квітня 2022 року і дотепер компанія з’єднує фермерів із саперами через міжнародну систему IMSMA.

Innoneers: коли фінанси й операційка живуть у різних системах

Навіть найкраща FMS-платформа не закриває всіх питань агробізнесу, тому що фінанси часто ведуться в окремих системах, відірваних від операційної діяльності. Саме на цій проблемі — розриві між фінансами і операційкою — і побудований Innoneers.

Платформа працює як надбудова над уже наявною інфраструктурою підприємства: конектори підтягують дані з облікових систем на кшталт 1С чи BAS і з популярних FMS-рішень і об’єднують у дашборди з можливістю ставити питання простою мовою — платформа сама перетворює їх у технічний запит до бази даних. Ключова відмінність від класичних FMS — можливість відповісти на запитання «Де гроші?», яке інакше вимагає тижнів ручного зведення таблиць в Excel.

Продукт свідомо адресований не агроному, який і так має все необхідне в FMS для операційних питань, а власнику бізнесу чи фінансовому директору, якому потрібна відповідь на стратегічні питання — прибутковість гектара, структура витрат, прогноз на сезон. Компанія орієнтується не на найбільші агрохолдинги з власним штатом бізнес-аналітиків, а на малий і середній бізнес, який такого штату дозволити собі не може: передбачувана вартість підписки — близько $3000 на рік. Окремо в команди наголошують на приватності даних: платформа мультитенантна, і інформація одного клієнта повністю ізольована від даних іншого.

Almexoft: автоматизація для великого бізнесу

Якщо Feodal і Innoneers працюють безпосередньо з даними про землю та врожай, то Almexoft вирішує інше завдання — бюрократію всередині великих компаній. Ідея виникла з простого спостереження: автоматизація внутрішніх бізнес-процесів і документообігу для великого бізнесу традиційно є довгим, дорогим і складним проєктом, бо кожен процес доводиться окремо програмувати під конкретного замовника.

Almexoft побудований на BPM-двигуні (Business Process Management), що дозволяє налаштовувати бізнес-процес — від погодження договору до заявки на закупівлю — у візуальному редакторі, без жодного рядка коду. Тобто система сама формує договір на основі корпоративних шаблонів і реквізитів контрагента з ERP, нагадує менеджеру про підписання, а складніші процеси — на кшталт закупівлі техніки — проходять через кілька рівнів погодження (фінансовий, юридичний тощо) автоматично, залежно від суми договору. Розпізнавання документів відбувається за допомогою штучного інтелекту, і похибка таких моделей сьогодні складає тисячні відсотки, тобто практично неможлива, а у сумнівних випадках документ автоматично йде на перевірку людині.

Головна перевага такого підходу — швидкість. Відсутність класичної розробки дозволяє скоротити бюджет проєктного офісу приблизно на 80%, а сам термін впровадження — до двох-трьох тижнів замість місяців і навіть років.

Portality: від фрагментованих даних до єдиної екосистеми 

Останній логічний крок у цьому ланцюжку — не всередині компанії, а між компаніями. Проблема, яку вирішує Portality, доволі буденна: великі компанії й досі часто комунікують між собою поштою, вайбером чи телефоном, навіть якщо всередині кожної з них процеси вже автоматизовані. 

Логіку продукту команда пояснює через порівняння з «Дією»: державний сервіс не винайшов нових реєстрів, а лише поєднав наявні розрізнені системи в зрозумілий для користувачасценарій сценарій. Portality працює за тим самим принципом усередині бізнесу — не замінює CRM чи ERP компанії, а об'єднує ці інструменти в єдину екосистему і зв’язує розрізнені процеси в один. Платформа дозволяє побудувати B2B-портал, через який, наприклад, фермер робить замовлення насіння у дистриб’ютора, дистриб’ютор одразу бачить його і передає дані виробнику, а виробник — своєму головному офісу, замість того, щоб чекати зведеної звітності після завершення сезону. Звертатися до менеджера потрібно лише тоді, коли справді виникло нестандартне питання. 

У платформі також є можливість налаштувати програму лояльності для користувачів: за виконання певних умов під час замовлення фермер отримує бали, які потім можна обміняти на сертифікати або ваучери на товари  — так компанії вибудовують ланцюжок лояльності одразу на кількох рівнях: виробник–дистриб’ютор, дистриб’ютор–фермер. 

Команда описує свою унікальність так: Portality не конкурує з CRM компанії, а адаптується до тієї інфраструктури, яка вже є у клієнта. Оскільки портал побудований як конфігурабельний конструктор, підключення нових інтеграцій і запуск займає лічені тижні. Вартість ліцензії стартує від $10 тисяч на рік (або одноразово — від $40 тисяч), впровадження — в середньому від $30 тисяч, підтримка оплачується окремо.

Показово й те, що ці компанії — хоч і працюють у зовсім різних нішах, але рухаються в одному напрямку: перетворюють розрізнені, часто ручні процеси на дані, якими можна керувати. Тож можна зробити висновок, що український агробізнес не так боїться технологій, як тримається за звичні способи роботи. Але ця звичка руйнується під тиском цілком практичних чинників — дефіциту робочих рук через війну, зростання конкуренції за кадри та прикладів сусідів по ринку, які вже автоматизувалися і виграють.