Ми зробили ставку не на окремі рішення, а на повну цифрову екосистему, яка об’єднує всі процеси в єдину систему управління. Основою став принцип data-driven management — управління на основі даних.
Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.
Господарство почало втрачати врожайність ключових культур — кукурудзи, соняшнику, пшениці та сої. Паралельно існували труднощі з контролем техніки та пального. Після 2022 року ці проблеми стали критичними: дефіцит пального змусив підприємство шукати рішення, яке дозволить контролювати кожен літр і кожну операцію.
Ми зробили ставку не на окремі рішення, а на повну цифрову екосистему, яка об’єднує всі процеси в єдину систему управління. Основою став принцип data-driven management — управління на основі даних.
ТОВ «Красногірське» реалізувало кілька взаємопов’язаних рівнів цифровізації.
GPS-моніторинг Wialon дозволяє відстежувати рух техніки, мотогодини та витрати пального через CAN-шину і датчики рівня пального. Додатково аналізуються маршрути й простої, а також автоматично контролюються заправки. Усі дані телеметрії інтегровані в систему Cropio, що забезпечило повну прозорість використання техніки та дозволило мінімізувати непродуктивні витрати.
У господарстві автоматизували польові операції завдяки використанню автопілоту VarioGuide на тракторах Fendt 936, систем контролю норм внесення й автоматичного відключення секцій на обприскувачі Stara Imperador 4000. Додатково впроваджено цифрові подорожні листи та налагоджено автоматичне передавання даних між системами Wialon, Cropwise та BAS Агро. Це дозволило зробити польові роботи повністю контрольованими та синхронізованими з фінансовим обліком.
Для контролю стану посівів у господарстві впровадили системний моніторинг на основі NDVI-індексу та супутникових знімків із використанням платформи Cropwise. Це дозволяє оперативно виявляти проблемні ділянки, реагувати на стрес рослин, контролювати рівномірність сходів і оцінювати ефективність застосованих агротехнологій.
Для детального аналізу проблемних зон господарство використовує дрон, який дозволяє проводити оперативний огляд полів, уточнювати причини зниження вегетації та візуально підтверджувати дані супутникового моніторингу. Це значно скорочує час прийняття рішень і дозволяє швидко реагувати на зміни в полі.
Агрономічна служба працює з мобільним додатком Cropwise, що дозволяє проводити скаутинг у режимі реального часу, фіксувати стан посівів безпосередньо в полі, додавати фото та коментарі, а також оперативно передавати інформацію керівництву. Це забезпечує швидке реагування на будь-які відхилення та підвищує якість управлінських рішень.
Завдяки інтеграції систем Wialon, Cropwise та BAS Агро всі виробничі дані автоматично трансформуються у фінансову аналітику, що дозволяє формувати реальну собівартість культур. У результаті в господарстві створено замкнений цифровий цикл управління — від польової операції до прийняття управлінського рішення.
Впровадження комплексної цифрової системи Smart-управління дало вимірювані економічні та виробничі результати. Найбільш показовий ефект — зниження витрат дизельного пального. Витрати на кукурудзу зменшилися з 63 л/га у 2021 році до 48 л/га у 2025 році (–30%).
За площі 624 га це дало економію понад 435 тис. грн за сезон лише по кукурудзі. Загальний потенційний ефект по господарству в 2025 році оцінюється до 1,7 млн грн.
Для довідки: ТОВ «Красногірське» — фіналіст Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» у номінації «Smart-управління». Організатором конкурсу є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

Деяке зниження цін спостерігалось на українському ринку фуражної кукурудзи минулого тижня.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.