експорт

П'ять років тому у ФГ «Тимбай Агро» Білоцерківського району Київської області зафіксували світовий рекорд урожайності сорго — 14,4 т/га. У «Науково-виробничому товаристві «Укрсорго» зазначають, що це не межа, адже потенціал урожайності культури — 20-22 т/га.

Останніми роками органічному ринку України притаманна тенденція до зниження кількості виробників органічного вівса і, відповідно, зменшення площ під культурою. Те саме стосується і проса.

Основні збитки від блокування західних кордонів стосуються транспортних витрат, оскільки кожен день простою автомобіля коштує грошей. Тому ціни на перевезення зросли на 15-20%. До того ж зараз не найкращі погодні умови, і водіям доводиться стояти тривалий час у чергах.

Блокада на польському кордоні мала більш негативний вплив на імпорт, аніж на експорт.

У святкових промовах часто звучить, що рік був складний, але у новому буде краще. В українських реаліях: рік був складним, але єднаємось і готуємось до ще більших викликів.

Українські агровиробники вже другий рік працюють в умовах обмеженого фінансування, ускладненої логістики та низьких цін. Ці фактори зупиняють розвиток підприємств і скорочують обсяги експорту. Але частина компаній, заручившись підтримкою міжнародних партнерів, мають змогу вдосконалювати виробництво, опановувати нові напрями переробки та виходити на нові ринки.

У 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше.

На польсько-українському кордоні в пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ» сьогодні, 18 грудня, польські перевізники поновлюють страйк. До них доєднаються фермери.

На Черкащині відкрили підприємство, яке виготовлятиме пшоно на експорт до країн Євросоюзу. В області це одне з перших подібних підприємств з глибинної переробки проса.

Європейський Союз перебуває у пошуках балансу між інтересами спільноти та політикою допомоги Україні.

Європейські фермери побоюються, що якщо Україна стане членом ЄС, грошей на всіх не вистачить. Вони усвідомлюють, що будуть зміни, тому воліють відтермінувати вступ України до спільноти.

Наразі в системі управління торгівлею між Україною та ЄС цифри та калькуляції вже не діють, тому вкрай важливо повернутися до раціональної торгової політики.

Компанія «Десналенд», яка спеціалізується на переробці насіння конопель, льону та гарбуза, не має експорту продукції. Є лише роздрібні продажі клієнтам, які виїхали за кордон і купують для власного споживання. Але підприємство працює у цьому напрямі, є вже й потенційні клієнти, зараз проходить оформлення документації для перших експортних постачань.

Логістичні витрати на доставку товару до дунайських портів або залізницею до польських чи румунських значно вищі порівняно з портами Чорного моря. Інколи різниця сягає $90 на тонні.

Компанія GFS виробляє багато категорій продуктів харчування, зокрема ready meal, сендвічі, хлібобулочні та кондитерські вироби та ягідні концентровані напої. Перші кроки до експорту компанія почала робити ще до повномасштабного вторгнення і віднедавна відновила цей напрям роботи.

Бренд планує розвиток в Україні, хоча без підтримки і ринку грошей конкурувати із закордонною продукцією пивоварам складно. Виробник готовий співпрацювати з міжнародними інвесторами, проте ті чекають, коли ситуація в країні стане більш стабільною.

Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.

Виробник кондитерських виробів Nonpareil мав експорті постачання до США та Європи, але несистемні. Наразі компанія вбачає перспективним саме внутрішній ринок.

Компанія «ТОМ» виробляє горіхові пасти, карамель, десерти та шоколадні цукерки десять років. Найближчим часом компанія не збирається експортувати свою продукцію, оскільки вважає, що внутрішній ринок зростає.

Зараз українським компаніям необхідні нові дієві інструменти, щоб інтегрувати бізнес до країн ЄС. Треба бути максимально обізнаним й вміти адаптуватись до бізнес-метаморфоз, щоб вивести свій продукт на міжнародні ринки в гострому конкурентному оточенні глобальних компаній.