Європейські фермери побоюються, що якщо Україна стане членом ЄС, грошей на всіх не вистачить. Вони усвідомлюють, що будуть зміни, тому воліють відтермінувати вступ України до спільноти.
Таку думку висловив аграрний експерт Гайнц Штрубенгофф під час ХV Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
«Європейські фермери дуже добре вміють лобіювати свої інтереси. Кілька місяців тому в Брюсселі відбулася відверта дискусія про інтереси європейських аграріїв. Я консультувався з Німецькою асоціацією фермерів: минулого року німецькі фермери сприймали і приймали Україну як кандидата на вступ до ЄС. Але протягом останніх кількох місяців ситуація дещо змінилася. Постають запитання: Україна — велика країна з 40 мільйонами гектарів. Чи не занадто вона велика? Чи не забагато вона експортує?» — пояснив Гайнц Штрубенгофф.
Підґрунтям усіх цих питань є гроші. Адже якщо Україна стане членом ЄС, то спільність ЄС також має дещо змінитися, тому грошей на всіх не вистачить. Точиться багато дискусій про те, якою буде вартість вступу України до ЄС.
Виходячи з прямого субсидування, Гайнц Штрубенгофф наводить розрахунок: 250 євро/га помножити на 40 млн га в Україні, що становить 10 млрд євро на рік. За бюджетний цикл, що в Європі становить 7 років, це дає 56 млрд євро на гектар.
Додаючи кошти регіональних фондів, що створюються тільки для України, це більше 100 млрд євро.
«Тож деякі політики ставлять запитання, і це починає лунати з різних боків: чому ми повинні платити прямі субсидії для фермерів у Європі, але також і в Україні?» — підсумував експерт.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.