Наразі в системі управління торгівлею між Україною та ЄС цифри та калькуляції вже не діють, тому вкрай важливо повернутися до раціональної торгової політики.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка під час ХV Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
За його словами, наразі цинічні дії сусідніх держав-членів ЄС, які запровадили національні обмеження всупереч усім нормам права, підштовхують до дуже комерційного рішення, і це не той сценарій, який цікавий усім учасникам гри.
«Якщо ми підемо таким чином, то тоді фактично, з усією повагою до всіх аграрних міністрів ЄС та України, вони будуть найбільшими комерсантами. Я не впевнений, що ринок так хоче працювати. Це неприйнятна тенденція», — зазначив Тарас Качка.
На його думку, жоден український товар не завдав шкоди економікам ЄС, але це не означає, що ніхто не почувся ображеним: «Сьогодні ми бачимо, як почуття ображеності впливає на дії урядів — це нова реальність, тому що цифри та калькуляції уже не діють».
Заступник міністра додав, що завдання, яке потрібно вирішити, набагато складніше, ніж збереження безмитної торгівлі, й це потребуватиме надзвичайно складного діалогу з урядами сусідніх держав та Європейською комісією. Важливо розуміти, які правила будуть діяти для України до вступу в ЄС.
«Потрібно повернутися до раціональної торгової політики. А поки найгіршим, але прагматичним сценарієм для України є продовження перебування в системі самоконтролю, коли відомо, скільки експорту йде до ЄС, відбувається обмін статистикою та обговорення чутливих питань і уникання розповзання цього механізму на нові товари», — підсумував Тарас Качка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.