Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.
Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, повідомляє пресслужба ВАР.
За його словами, для проведення осінньої та весняної посівних кампаній, виплат пайовикам, обслуговування кредитів агросектору потрібно близько 500 млрд грн, і без державної та міжнародної фінансової підтримки частина господарств може скоротити посівні площі або навіть припинити діяльність.
За його словами, нинішня логістична ситуація не дозволяє аграріям своєчасно реалізовувати врожай і отримувати кошти для фінансування польових робіт.
«Сьогодні потрібно близько 500 млрд грн на проведення осінньої та весняної посівних кампаній. Це дуже великі кошти, і ми розуміємо, що бюджет України самостійно не зможе з цим впоратися. Саме тому тривають перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки українського агросектору. Ми маємо бажання працювати, але запас міцності у виробників не безмежний. Протягом найближчих місяців необхідно знайти кошти», — зазначив Денис Марчук.
У ВАР наголошують, що одним із ключових рішень має стати розширення доступу аграріїв до кредитних ресурсів.
«Перший потрібний механізм — це фінансування, щоб аграрії могли провести посівну кампанію. Другий — реструктуризація кредитів, адже сьогодні багатьом виробникам просто немає з чого сплачувати ні тіло кредиту, ні відсотки. Також необхідне державне страхування кредитного портфеля, щоб банки могли активніше кредитувати аграрний сектор. Водночас ВАР просить не змінювати логіку програми «5-7-9» і залишити можливість використовувати ці кошти для поточної господарської діяльності», — підкреслив Денис Марчук.
Він також попередив, що недостатнє фінансування агросектору матиме не лише виробничі наслідки — мільйони власників земельних паїв можуть залишитися без орендних виплат.

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

Програма передбачає беззаставне фінансування придбання насіння пшениці, ячменю та сої на умовах із мінімальною відсотковою ставкою для клієнта (від 0,01% до 9,6% — залежно від терміну кредитування).

Сільгоспвиробники України очікують на припинення перевірок бізнесу під час війни.

У сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур дедалі більше уваги приділяють не лише забезпеченню рослин елементами живлення та захисту від шкідливих організмів, а й цілеспрямованому управлінню їхніми фізіологічними процесами. Особливе значення має початковий період розвитку, адже саме під час проростання насіння, появи сходів і формування первинної кореневої системи закладається фундамент майбутньої продуктивності рослини.

Українська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца, однак у жовтні темпи постачань можуть сповільнитися через вихід на ринок великих обсягів кукурудзи та конкуренцію культур за транспортні потужності.

У ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до A’SPIK Group, розпочали посів озимої пшениці. Цьогоріч господарство планує засіяти близько 600 га.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали від 48 уповноважених банків 514 пільгових кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн.

Почати пивоварну справу можна з приблизно 45 тис. грн — без урахування документів на реєстрацію виробництва, ліцензії тощо.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.