У країнах Європейського Союзу професійна освіта розглядається як інструмент модернізації економіки, підвищення продуктивності й адаптації до зеленого та цифрового переходу. Для України це означає необхідність оновлення кадрової підготовки, щоб наш ринок міг інтегруватися до європейських виробничих, технологічних і регуляторних рамок.
Усунути дефіцит: як держава та бізнес планують забезпечити агросектор кваліфікованими кадрами
13 липня 2026, 06:12 494
У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.
Зважаючи на проблеми ринку праці й потребу в трансформації освітнього процесу, в Україні напрацювали «Дорожню карту забезпечення аграрного сектору кваліфікованими кадрами на 2026–2030 роки».
За словами радниці голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Оксани Осьмачко, головне завдання дорожньої карти — запропонувати системний підхід до розвитку людського капіталу, який буде відповідати сучасним вимогам аграрного сектору, процесу європейської інтеграції, а також довгострокового економічного розвитку України.
Оксана Осьмачко, радниця голови Держпродспоживслужби
Ключові напрями, які також висвітлені в дорожній карті, — це розвиток дуальної освіти, навчання на робочому місці, узгодження кваліфікації з рамкою європейської кваліфікації, розвиток мікрокваліфікації, профорієнтація, інтеграція освіти, науки, дорадництва та бізнесу, а також посилення ролі роботодавців у формуванні професійних програм.
Для цього вже зроблені кроки — прийнято закон «Про професійну освіту України», тобто вже є законодавча рамка, яка дозволяє роботодавцям брати більшу та змістовну участь у підготовці й орієнтації спеціалістів. Таким чином планується поступово сформувати підґрунтя для посилення кадрової політики в аграрному секторі через узгодження окремих ініціатив у межах спільної системи розвитку громадського капіталу, через підхід до більш прогнозованого планування потреб у компетенціях і поглиблення партнерства між державними органами, закладами освіти, бізнесами та регіонами.
«Дорожня карта забезпечення аграрного сектору кваліфікованими кадрами на 2026–2030 роки» реалізовуватиметься поетапно:
- 2026 року передбачається запуск, пілотування та короткострокові програми;
- 2027 року — масштабування першої хвилі програм, оновлення стандартів і поява перших AgriSkills Hub;
- у 2028-2029 роках — регіональне розгортання модульних програм партнерства «Освіта-Бізнес»;
- 2030 року планується підвести фінальну оцінку й підготувати наступний цикл реалізації дорожньої карти.
Профорієнтацію потрібно розпочинати ще у школі
Важливим етапом розвитку людського капіталу в світі вважається профорієнтація. На думку Оксани Осьмачко, формувати сучасний образ аграрного сектору як високотехнологічної галузі та починати профорієнтацію потрібно ще у школі.
Оксана Осьмачко, радниця голови Держпродспоживслужби
Потрібно показувати сучасний процес професії, хоча велика потреба є саме в технічних спеціальностях, агрономах, трактористах. Але агросектор — це не тільки про базові робітничі професії, це набагато ширше. Агросектор технологічно невпинно розвивається, і з’являються нові спеціальності. Тому важливо ще на етапі старшої школи демонструвати молоді нові кар'єрні маршрути та можливості професійного розвитку.
Як відмітив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко, на ринку зростає конкуренція за кадровий капітал. Враховуючи демографічну ситуацію та відтік людей з України, через певний час і навчальні заклади відчують дефіцит в абітурієнтах.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Знання, навички — цьому можна навчити, провести короткі навчальні курси, але потрібно констатувати факт: знайти працівника на виробництво — дуже велика проблема. Тут питання комплексне, оскільки зачіпає і тему розвитку сільських територій, щоб людям було комфортно працювати та жити в селі. Тому нам потрібно бути готовими, що через 10 років буде шалена криза з кадровим забезпеченням, і розуміти, як до цього підготуватися та створити умови для фахівців, які працюватимуть в аграрному секторі.
Тому бізнес сьогодні вимушений іти в профорієнтацію на 8-9 клас у школі, щоб вихоплювати молодь і орієнтувати, де можна отримати освіту, здобути навички й отримати гарантовано перше робоче місце. Олег Хоменко розповів, що багато членів УКАБ є представниками наглядових рад у закладах освіти, беруть участь у розробках навчальних програм і стратегій для професійних закладів освіти. Бізнес підтримує ініціативу Міносвіти щодо технічного переоснащення навчальних лабораторій, які є в професійно-технічних центрах, щоб підсилити і дати можливість молоді отримати базові навички.
У пріоритеті «Дорожньої карти забезпечення аграрного сектору кваліфікованими кадрами на 2026–2030 роки» на найближчий час — формування партнерств між освітою та бізнесом, що дозволить запустити короткострокові програми підготовки фахівців, дадуть можливість запуску регіональних пілотів.
Оксана Осьмачко, радниця голови Держпродспоживслужби
Дуже багато проєктів у регіонах уже реалізуються холдингами, профільними асоціаціями, різними представниками агробізнесу, але вони мають фрагментарний характер. Ми сьогодні говоримо у дорожній карті саме про узагальнення підходу: взяти ті моделі, які працюють найкраще, і масштабувати їх на територію всієї країни.
Заклади професійної освіти буде оптимізовано
На думку як державотворців, так і бізнесу сьогодні необхідно модернізувати аграрну освіту. Це планується робити через оновлення навчальних програм, переоснащення навчально-практичної бази, інтеграцію навчання на робочому місці, дуальну освіту та розвиток партнерств між закладами освіти й агропідприємствами.
Також система підготовки кадрів повинна оперативно реагувати на зміни через регулярне оновлення переліку професій і кваліфікацій, упровадження модульних програм, розвиток міждисциплінарних компетенцій і посилення практичного складника цього навчання.
За словами заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього, нині в Україні діє 100 закладів професійної освіти, які готують працівників для агросектору.
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
На жаль, деякі з цих закладів у занедбаному стані, я б їх назвав музеями сільськогосподарської заіржавілої техніки. При цьому аграрний бізнес постійно робить капітальні інвестиції в оновлення техніки, але в закладах професійної освіти протягом 30 років цього не відбувалося взагалі. Тобто тут потрібно починати все з нуля. Ми вже почали оновлювати комплекти техніки, і на сьогодні вже понад 50 закладів професійної освіти сільськогосподарського спрямування отримали техніку, якої достатньо для повноцінного навчання.
За словами Дмитра Завгороднього, у професійній освіті є дуже маленькі заклади. Зараз у них є навантаження, оскільки випускників зі шкіл достатньо, але дедалі їх ставатиме менше. Тому ведеться робота, щоб цю мережу оптимізувати та об’єднувати на рівні районів у один великий коледж, який матиме філії та надаватиме послуги з підготовки з усіх професій.
Також у межах «Дорожньої карти забезпечення аграрного сектору кваліфікованими кадрами на 2026–2030 роки» буде посилення спроможності закладів професійної освіти аграрного профілю через так звані Agri Skills Hub, які розгортатимуться міністерством по всій території України. Ці активності спрямовані на швидке закриття критичних кадрових вузьких місць через короткострокові програми тривалістю від одного до трьох місяців.
За словами Оксани Осьмачко, вже існує план цих заходів, і одне з важливих завдань — забезпечити якість, прозорість і європейську сумісність розвитку людського капіталу аграрного сектору, щоб він також розвивався відповідно до євроінтеграційних норм.
Кадрове забезпечення молочної галузі: як це бачить бізнес
Голова Ради директорів та голова асоціації «Союзу молочних підприємств України» Вадим Чагаровський зазначає, що програми підготовки спеціалістів для молочного сектору потрібно переглядати, адже зараз занадто багато закладів вищої освіти (ЗВО), які випускають технологів за спеціальністю «громадське харчування», а молочна галузь потребує вузьконаправлених фахівців.
Вадим Чагаровський, голова Ради директорів та голова Асоціації «Союзу молочних підприємств України»
За радянських часів в Україні було два заклади вищої освіти, які готували спеціалістів-технологів молочної промисловості: Київський технологічний інститут харчової промисловості й Одеський технологічний інститут харчової промисловості. Тоді за рік випускали 120 спеціалістів-технологів молочної галузі. На той час працювало 646 молокопереробних заводів. У 2025 році 243 підприємства показали свою діяльність у галузі молочної промисловості, але 56 закладів вищої освіти готували спеціалістів харчової галузі. Із них 43 ЗВО готували спеціалістів-технологів молочної промисловості. За радянських часів у молочній галузі працювало 110 тисяч людей, зараз — 38 тисяч. Очевидно, такої кількості університетів, які готують технологів, не потрібно.
Для підготовки спеціалістів харчової галузі на 2026/27 навчальний рік виділено 1300 бюджетних місць. Експерт наголошує, що 90% абітурієнтів обирають спеціальність «громадське харчування», але фахівці, які повинні працювати на високотехнологічних модернізованих молокопідприємствах потребують зовсім іншого рівня підготовки.
За словами Вадима Чагаровського, для підготовки фахівців молочної галузі вистачило б усього 4-5 закладів вищої освіти, територіально розташованих по регіонах: схід, захід, південь, північ, Київ. І зосередитися на підготовці спеціалістів у цих високопрофесійних ЗВО, оскільки легше створити матеріально-технічну базу в чотирьох, ніж у 43 чи 56 закладах.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
.jpg)
