Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.
Про це свідчать результати дослідження ринку праці в агросекторі за перше півріччя 2026 року, проведеного Agrohub. У дослідженні взяли участь 16 холдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га.
Найбільший дефіцит кадрів в українському агросекторі протягом першого півріччя цього року був помічений серед трактористів, водіїв, інженерів і на елеваторах. На цих посадах компанії найчастіше фіксують значний, суттєвий або критичний рівень нестачі кадрів.
Порівняно з минулим роком більшість компаній оцінюють пошук персоналу як складніший.
Водночас в агрономічній, земельній і частково сервісній функціях дефіцит людей відсутній або помірний.
У відповідь на нестачу персоналу агробізнес системно розширює джерела кадрів. Компанії активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей 50+ та пенсійного віку, а також жінок на посади, які раніше вважалися чоловічими. Кожен із цих підходів застосовує 66% опитаних холдингів. Водночас вони констатують, що нові кадри потребують внутрішнього перенавчання, тому бізнес паралельно інвестує в перекваліфікацію персоналу та автоматизацію процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних позицій. Практика залучення іноземних працівників наразі лишається одиничною й майже не використовується.
Станом на червень 2026 фактичне зростання доходів в агросекторі склало 10–20%. Найдинамічніше зарплати переглядали для категорій із найвищим кадровим дефіцитом — агрономів, інженерів, трактористів та водіїв. Щоб утримати останніх, холдинги фокусувалися на підвищенні відрядних розцінок та змінної частини доходу, а не фіксованих окладів.
Ринок перевершив власні грудневі очікування, коли більшість компаній (з 83%, що планували перегляд) орієнтувалися на скромніший діапазон у 10–15%.
Девальвація гривні частково зменшила ефект від номінального підвищення доходів. З початку року гривня девальвувала приблизно на 6% — з 42,35 до 44,9 грн/$.
Реальне зростання доходів персоналу у доларовому еквіваленті станом на червень оцінюється у 4–9%, попри номінальні 10–20%. Це означає, що компанії наростили витрати на персонал, зберігаючи при цьому купівельну спроможність працівників лише частково вище рівня компенсації курсових втрат.
Більшість рішень щодо перегляду доходів компанії ухвалили в першому кварталі 2026 року, переважно з 1 березня та 1 квітня — у межах річного бюджетного циклу. У другому півріччі плани стриманіші: додатковий перегляд доходів наразі готують 40% компаній.
Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент — нескінченна «гонка зарплат» не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку. Прогнози на другу половину року демонструють, що ринок переходить до більш стриманих і точкових фінансових коригувань, зміщуючи фокус на структурну перебудову: автоматизацію процесів, розвиток внутрішнього навчання, розширення традиційних джерел залучення персоналу та перегляду моделей організації праці. Саме ці рішення найближчими роками визначатимуть конкурентоспроможність роботодавців.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

За результатами сезону 2025 року прогнозний EBITDA становить 410 $/га. Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402 $/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446 $/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.