Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.
Про це свідчать результати дослідження ринку праці в агросекторі за перше півріччя 2026 року, проведеного Agrohub. У дослідженні взяли участь 16 холдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га.
Найбільший дефіцит кадрів в українському агросекторі протягом першого півріччя цього року був помічений серед трактористів, водіїв, інженерів і на елеваторах. На цих посадах компанії найчастіше фіксують значний, суттєвий або критичний рівень нестачі кадрів.
Порівняно з минулим роком більшість компаній оцінюють пошук персоналу як складніший.
Водночас в агрономічній, земельній і частково сервісній функціях дефіцит людей відсутній або помірний.
У відповідь на нестачу персоналу агробізнес системно розширює джерела кадрів. Компанії активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей 50+ та пенсійного віку, а також жінок на посади, які раніше вважалися чоловічими. Кожен із цих підходів застосовує 66% опитаних холдингів. Водночас вони констатують, що нові кадри потребують внутрішнього перенавчання, тому бізнес паралельно інвестує в перекваліфікацію персоналу та автоматизацію процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних позицій. Практика залучення іноземних працівників наразі лишається одиничною й майже не використовується.
Станом на червень 2026 фактичне зростання доходів в агросекторі склало 10–20%. Найдинамічніше зарплати переглядали для категорій із найвищим кадровим дефіцитом — агрономів, інженерів, трактористів та водіїв. Щоб утримати останніх, холдинги фокусувалися на підвищенні відрядних розцінок та змінної частини доходу, а не фіксованих окладів.
Ринок перевершив власні грудневі очікування, коли більшість компаній (з 83%, що планували перегляд) орієнтувалися на скромніший діапазон у 10–15%.
Девальвація гривні частково зменшила ефект від номінального підвищення доходів. З початку року гривня девальвувала приблизно на 6% — з 42,35 до 44,9 грн/$.
Реальне зростання доходів персоналу у доларовому еквіваленті станом на червень оцінюється у 4–9%, попри номінальні 10–20%. Це означає, що компанії наростили витрати на персонал, зберігаючи при цьому купівельну спроможність працівників лише частково вище рівня компенсації курсових втрат.
Більшість рішень щодо перегляду доходів компанії ухвалили в першому кварталі 2026 року, переважно з 1 березня та 1 квітня — у межах річного бюджетного циклу. У другому півріччі плани стриманіші: додатковий перегляд доходів наразі готують 40% компаній.
Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент — нескінченна «гонка зарплат» не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку. Прогнози на другу половину року демонструють, що ринок переходить до більш стриманих і точкових фінансових коригувань, зміщуючи фокус на структурну перебудову: автоматизацію процесів, розвиток внутрішнього навчання, розширення традиційних джерел залучення персоналу та перегляду моделей організації праці. Саме ці рішення найближчими роками визначатимуть конкурентоспроможність роботодавців.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) тимчасово призупинено приймання заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

На тлі системних трансформацій підприємства харчової та переробної промисловості стикаються з безпрецедентними викликами: від гострого дефіциту робітничих кадрів до складного пошуку балансу між очікуваннями працівників і платоспроможністю бізнесу.

Виробництво одного з найвідоміших грецьких сирів Naxos Graviera скорочується через зниження обсягів молока на острові Наксос. Це вже обмежує доступні партії та експорт продукту, який 2025 року TasteAtlas назвав найкращим сиром у світі.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

За результатами сезону 2025 року прогнозний EBITDA становить 410 $/га. Для порівняння, прогнозний показник за сезон 2024 на аналогічному етапі складав 402 $/га, а фактичний EBITDA після завершення реалізації врожаю 2024 року досяг 446 $/га. Поточний прогноз перебуває близько до торішнього рівня та відображає збереження прибутковості агровиробництва в умовах мінливої ринкової ситуації.