Критична нестача працівників та мобілізація — одні з ключових питань для агросектору. На державному рівні знову прийняли зміни у визначенні критеріїв і статусу критичності підприємств, а це тягне за собою перегляд підходів до бронювання.
Про це розповів генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Українська аграрна конфедерація» (УАК) Павло Коваль у ефірі Українського радіо.
«В аграрному секторі шалений дефіцит всіх професій і кваліфікацій. Не вистачає трактористів, водіїв, фермери не можуть вивезти проплачені міндобрива з заводу. Погодні умови, воєнна оперативна ситуація, нестача кадрів, комендантська година, прицільні обстріли ворогом сільгосптехніки в прифронтових областях — у таких реаліях працюють аграрії», — розповідає Павло Коваль.
За його словами, потрібно думати насамперед, як вижити сьогодні й закрити потребу в кадрах — перекваліфікація, короткі навчальні курси, залучення людей пенсійного віку, де можливо, залучати жінок. Такі речі вже впроваджують агропідприємства, і надалі це набуватиме масштабного характеру.
«Але на перспективу потрібно думати, як ми компенсуватимемо недостатню кількість працівників у аграрному секторі. На мій погляд, одним із ключових факторів системного характеру є це підготовка молоді. Найбільше фахівців і ресурсів ми наразі спрямовуємо на війну, але після перемоги це все прийде на поля, і в нас повинні бути для цього готові фахівці», — зазначає Павло Коваль.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Лариса Бондарєва призначена генеральним директором Crédit Agricole Ukraine (Креді Агріколь Банк в Україні) з 4 вересня 2026 року.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату і молоді загалом ставлять собі однакове запитання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати? Логічна відповідь звучить так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти та можливість заробляти ще під час навчання.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.