Тваринництво — це та сама переробка, інший рівень, а не просто виростив зерно і відвіз до порту. Тут потрібно виробити комбікорми, виростити тварину, отримати якісну сировину й переробити на м'ясну чи молочну продукцію, які можна буде, зокрема, експортувати. Але головне — тваринництво потребує людей, а це створення робочих місць, залучення місцевого населення, сплата податків, економічна підтримка громад. Ми вважаємо, що на українській землі вистачить місця всім. У нас є безмежне поле для діяльності — не лише займатися рослинництвом, а розвивати переробку, а основне — це підтримка економіки України. Це не порожні слова: ми про це говоримо і на своєму прикладі показуємо, що навіть у надскладних умовах під час війни можна працювати, розвиватися та рухатися вперед.
Як працює формула «тваринництво – переробка» на розвиток економіки України
Компанія «Агропродсервіс» (АПС) посідає провідні позиції в Україні з виробництва молока, свинини та курятини й активно розвиває переробку. Підприємство ділилося з учасниками власним досвідом і досягненнями в тваринництві під час наймасштабнішого форуму аграрних інновацій в Україні «Нове зернятко», який відбувся на Тернопільщині.
Через епізоотичну ситуацію у світі компанія АПС не могла організувати масові екскурсії на свої молочні ферми та свинокомплекси, проте другий рік поспіль у межах форуму «Нове зернятко» проходить виставка тваринництва. За словами генерального директора компанії АПС Андрія Барана, таким чином підприємство хоче звернути увагу аграріїв на галузь тваринництва, показати найкращу селекцію та технології й привити бачення, що потрібно повертатися до скотарства, свинарства, птахівництва.
Рік на рік не приходиться, але зараз тваринництво виглядає економічно привабливим
На думку Андрія Степановича, порівнювати рентабельність у рослинництві й тваринництві некоректно, адже ситуація весь час змінюється, і нічого неможливо прорахувати наперед.
Наразі займатися тваринництвом вигідно, галузь демонструє достатній рівень рентабельності для подальшого розвитку.
Тож у найближчих планах компанії збільшення поголів'я свиней, у процесі доукомплектування молочних ферм племінним поголів'ям ще 2,6 тис. корів, а також розвиток птахівництва. До речі, компанія АПС — одна з небагатьох у Тернопільській області, яка займається промисловим птахівництвом і виробництвом курятини. Наразі господарство має 13 пташників на 450 тис. голів курей одноразової посадки. Але в планах ще додати потужностей на 180 тис. голів.
Компанія також займається розведенням бройлерних індиків гібридної породи Кросс BIG 6. У шести пташниках утримується до 50 тис. голів.
Свинарство: цінова ситуація вселяє виробникам оптимізм
Найпершим напрямом у тваринництві, який компанія АПС почала розвивати, стало свинарство. Стартували у 2005 році й на сьогодні входять до п'ятірки найбільших виробників свинини в Україні. З самого початку підприємство мало стратегічний фокус на розвиток цього напряму, активно нарощувало стадо, застосовувало сучасну генетику, отримало статус племінного заводу з розведення свиней породи Ландрас.
На сьогодні компанія має 10 свинокомплексів, розрахованих на 155 тис. голів свиней одночасного утримання, 12 тис. свиноматок. За рік АПС реалізує 220 тис. голів свиней.
Президентка асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко під час панельної дискусії в межах форуму «Нове зернятко» розповіла, що
до 2024 року в Україні загальна кількість поголів'я свиней у промисловому секторі сягала 3,5-4 млн. Але торік була важка ситуація з АЧС, яка призвела до скорочення поголів'я приблизно на 30%.
«Цей рік знову вселяє оптимізм. Адже покращилася цінова ситуація: у січні мали 75 грн/кг, у травні — 93 грн/кг. Настрої у виробників покращилися, знову хочуть завозити поголів'я, відроджуватися, будувати свинокомплекси, модернізувати виробництво», — розповідає Оксана Юрченко.
На найближче майбутнє експерти розглядають у свинарстві два можливих сценарії розвитку подій. Перший — якщо все буде добре з епізоотичною ситуацією, і виробники не втрачатимуть поголів'я, то пропозиція буде нарощуватися і з часом переважить попит. У такому разі ціна на свинину знову почне просідати.
Другий сценарій — якщо повториться ситуація 2024 року, то це знову призведе до втрати поголів'я, і в такому випадку пропозиція стане ще меншою, і, відповідно, ціна буде триматися, а потім зростати.
Молочне тваринництво: майбутнє за породою Джерсей
Скотарством компанія АПС уже займається майже 20 років і розвиває як молочний, так і м'ясний напрям. Загальна кількість ВРХ складає 14,5 тис. голів. Щодоби молочнотоварні ферми відвантажують 200 т молока.
Особливість господарства в тому, що АПС має найбільшу кількість зареєстрованих корів породи Джерсей в Україні.
«Кількість поголів'я Джерсей уже наближається до 3 тис., але до кінця року розраховуємо мати до 4,5 тис. голів. У червні ми якраз завезли останню партію цієї породи. Імпорт племінного поголів'я нам дався дуже складно через непросту ситуацію в Європі з блютангом і ящуром. Карантин для тварин тривав від січня до середини червня. Але попри все, до кінця року доукомплектуємо три ферми — Урмань, Великий Ходачків та Лозова, дві з яких вийдуть на повну потужність», — розповідає Андрій Баран.
Компанія АПС уже створила навіть Асоціацію Джерсеїв України, яка відкрита до співпраці з господарствами, переробниками, постачальниками ресурсів.
«Ми будемо надавати послуги із завезення молодняку породи Джерсей. Адже вважаємо, що за цією породою майбутнє, вона має високий потенціал відтворення. До того ж проблему викидів парникових газів у тваринництві можна вирішити, перейшовши на утримання корів Джерсей. Зробимо все, щоб в Україні відбулася швидка експансія цієї породи», — зауважує заступник директора з тваринництва АПС Борис Рудюк.
Під час виступу на панельній дискусії він звернув увагу на низку проблем, які притаманні наразі молочному тваринництву і загалом молочній галузі.
Насамперед — це якість молока та простежуваність продукції. За словами Бориса Рудюка, навіть досить серйозні переробники молока сьогодні приймають сировину від точкових виробників і потім «купажують» зібране молоко, що ставить під сумнів якість кінцевої продукції.
«У випадках малих виробників простежуваність молока та якість сировини може забезпечити кооперація. Потрібно брати до уваги, що в європейських країнах розвинений соціальний напрям, і найбільше розвинена кооперація. Ферми на 30-50 корів успішно працюють, мають доступ до сучасних технологій та найновітнішого обладнання. Тобто завдяки кооперації малі фермери виживають, і молочні кооперативи є основою європейського молока. Але в Україні виробники молока, на жаль, не готові об'єднуватися», — розповідає Борис Рудюк.
Проєкти з переробки: комбікормовий завод, виробництво біогазу та сироварня
За словами комерційного директора АПС Тараса Барана, компанія, починаючи зі свого заснування, націлена на створення продуктів із доданою вартістю. Тож уже 26 років тут працюють над тим, як переробляти те, що вирощують у полі. На сьогодні із виробленої сировини, а це близько 300 тис. т зернових і олійних, компанія переробляє 54%. І зазначають, що це далеко не межа.
Уже в процесі проєктування нова черга комбікормового заводу, що дозволить збільшити потужності виробництва втричі — до 1 тис. т на добу.
«Для забезпечення тваринництва комбікормами компанія має власний завод, де виробляє до 400 тис. т комбікорму на добу. З 2022 року по сьогодні ми вперлися в певну стелю, оскільки наявні виробничі потужності стримували можливості збільшувати наше тваринництво. Тобто в комбікормах ми зараз фактично зациклені лише на виробництві для власних потреб. Після збільшення потужності заводу зможемо виробляти для власних потреб, а також певний час на продаж. Із планами щодо розвитку тваринництва за два роки вийдемо десь уже на 600 т споживання комбікорму на день. Розраховуємо, що з часом наростимо поголів'я до того показника, щоб споживати 1 тис. т комбікорму на добу», — зазначає Тарас Баран.
Крім того, АПС має невеликий завод із переробки сої продуктивністю 135 тис. т на рік. Спочатку це було виробництво для власних потреб, але після виходу на певні показники почали реалізовувати продукцію на ринок. Наразі близько 60% виробленої олії йде на продаж.
Також у процесі проходження експертизи знаходиться проєкт із виробництва біогазу. Тарас Баран розповідає, що в компанії планують зробити енергетичний острів для закриття власних потреб в електроенергії з можливістю надалі виробництва газу, біометану.
Заключною ланкою у виробництві продукції тваринництва є м'ясокомбінат із цехом забою свиней та ВРХ і лініями виробництва ковбас і напівфабрикатів. Реалізує готову продукцію птахівництва компанія АПС під власною торговою маркою «Наша птиця».
У найближчих планах компанії — розвивати спільний проєкт із місцевим підприємством щодо виробництва сирів. Орієнтовно у сироварні буде перероблятися близько 30 т молока на добу. А також найближчим часом планують запустити завод із виробництва консервованої продукції, де планують виробляти близько 2 млн банок на рік.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
