Чи можливо вижити з оранкою? Який обробіток обирають українські аграрії
Нуль чи смуговий обробіток: аграрії намагаються отримати більший прибуток з гектара
22 жовтня 2025, 05:54 244
Найголовніший ресурс в агровиробництві — вода. Максимально використати вологу, а також економити на пальному допомагають мінімальні технології обробітку ґрунту — no-till та strip-till. Багато аграріїв в умовах зміни клімату, постійних посух і дефіциту вологи обирають саме цей шлях.
18 років без плуга
Земельний банк господарства «Мрія», що на Київщині, складає 300 га. Уже 18 років весь обсяг земель обробляють без оранки. Останні п'ять років «Мрія» входить до десятки найкращих виробників пшениці в районі, отримуючи в середньому по 69 ц/га. На деяких полях вдається зібрати до 76 ц/га.
«Відмова від оранки не лише зупинила процес деградації ґрунту, а сприяє відновленню його родючості», — розповів власник та керівник господарства «Мрія» Михайло Войтовик під час тренінгу «Практичний досвід впровадження регенеративних практик в Україні».
Так, 2010 року вміст органічних речовин складав 3,7%, 2015 року — 4%, 2020-го — 4,1%. На різних полях спостерігається різна швидкість зростання органіки, але є тенденція до росту, тобто ґрунти оздоровлюються.
«Кожен відсоток органічної речовини додатково забезпечує 30 мм, а за деякими даними — 50 мм вологи на гектарі», — пояснює Михайло Войтовик.
Для цього потрібно, щоб у ґрунті була присутня біота. В ідеальному ґрунті може бути до 25 т/га живих мікроорганізмів. За класичної технології — це 2-3 т/га, на полях «Мрії» — 9-10 т/га.
Прямий і швидкий посів
У господарстві практикують прямий посів за допомогою широкозахватної американської сівалки Kinze з одночасним внесенням рідких добрив. Сівалка дозволяє провести посів за короткий термін, а це надважливо в умовах дефіциту вологи. До того ж широкозахватний агрегат дозволяє триматися однієї колії, що значно зменшує ущільнення ґрунту. Пшеницю, сою та соняшник сіють із шириною міжрядь 35 см, кукурудзу — на 70 см, і це лише тому, що немає жниварки для збирання, інакше б також сіяли на 35 см.
Ширша сівозміна і менші норми висіву
Зміна технології обробітку ґрунту спонукала до переходу на чотирипільну сівозміну. Попрацювавши вісім років із сівозміною соя – озима пшениця – гречка, в господарстві зрозуміли, що це хибний шлях, адже з'явилися хвороби, особливо на сої. Зараз після озимої пшениці висівають мікс бобових і злакових.
«Кожна культура сприяє певній асоціації мікроорганізмів, тож що більше рослин, то більше мікроорганізмів», — каже аграрій.
За його словами, на полях із покривними культурами вологи було на 5 мм більше, ніж там, де поле пустувало. Проте норму висіву покривних культур варто зменшувати, особливо у спекотних регіонах. У господарстві висівають із нормою 9-12 кг/га максимум, якщо є волога. Відповідно, південніше потрібно сіяти 3-5 кг/га.
Гречку як покривну культуру сіють із нормою 700-800 тис. шт./га.
Так само використовують менші норми висіву основних культур: пшениця — 2,2 млн шт./га, соя — 200 тис. шт./га. Та й ці норми планують зменшувати, оскільки вологи стає дедалі менше.
Підготовку насіннєвого матеріалу здійснюють на власному заводі Фадєєва.
Зменшення пестицидного навантаження
Серед виробників побутує хибна думка, що технологія no-till вимагає більшого внесення пестицидів. Але Михайло Войтовик ділиться досвідом, що у «Мрії» вже більше десяти років використовують форсунки Роса на обприскувачі, що дозволяє зменшувати витрати хімікатів, і при цьому справлятися із забур’яненістю.
По кукурудзі ґрунтові гербіциди не вносять, лише два страхових: гліфосат (1,5 л) перед посівом, далі йде обробка препаратом із діючими речовинами 50 г/л топрамезон, 160 г/л дикамба. За норми 1-1,5 л/га вносять лише 0,6-0,7 л/га.
«Навіть із меншими нормами все працює. Кукурудза просто в ідеальному стані. За технології no-till дуже важливо вивчати гербарій, який є на полі, він насправді змінюється відносно класичної технології. Це також сприяє регенерації ґрунту», — зазначає аграрій.
Солома залишається на полі
Важливу роль для збереження вологи відіграє солома. Одна тонна соломи прирівнюється до 3-4 т перегною.
Цього року в господарстві «Мрія» врожайність пшениці склала 6 т/га (6-7 т соломи). Післяжнивна гречка дає 3 т соломи. Разом виходить до 9 т соломи, формується 36 т перегною.
Соя дає 3 т/га врожаю і 3 т соломи, що повністю розкладається до середини літа, формуючи 12 т перегною.
Кукурудза за врожайності 10 т/га формує 12 т/га біомаси, це 48 т перегною, їх подрібнюють для якісного перегнивання.
Соняшник із урожайністю 3 т/га дає 5,5 т/га біомаси, це 22 т перегною, їх подрібнюють для якісного перегнивання.
За словами Михайла Войтовика, подібні показники врожайності цілком задовольняють господарство. Цього року врожайність на no-till порівняно з класичною технологією була однаковою, а витрати — меншими.
«Якщо рік оптимальний, такий, наприклад, як минулий, то класична технологія має переваги в урожайності 10-15%. Якщо ж рік складний, тобто проблеми з вологою, високі температури, то технологія no-till має переваги 10-15%», — пояснює він.
Не витрачати зайве
Головна мета ресурсоощадних технологій — це не витратити менше, а не витрачати зайве, вважає начальник відділу рослинництва агрогрупи «Агрейн» Тарас Корнієнко.
«На непокритому ґрунті волога витрачається за два дні, за технології strip-till — за чотири. Якщо ж ґрунт покритий, то до 10 днів тримається волога. Незалежно від технології з ґрунтом треба працювати вміло, щоб мінімізувати втрати вологи», — наголошує він.
Для цього слід зважати на тип, щільність і кислотність ґрунту. В «Агрейн» порахували, яка кількість опадів потрібна для отримання максимального врожаю: для кукурудзи достатньо 395-450 мм, для ріпаку, сої, соняшнику — 727-430 мм.
Добрива й насіння — в рядок
З 2020 року холдинг застосовує технологію strip-till: починали з 100 га, а зараз ця площа складає вже 26 тис. га. Різниця у використанні дизельного пального проти класичної оранки — в межах 30 л/га, загалом зекономлено 784 т. Витрати на добривах також зменшилися до 30% завдяки їх локальному внесенню стрічкою в рядок.
Середня врожайність соняшнику 2024 року склала 1,8-1,9 т/га, по оранці це було на 1 т менше. Проте зараз від соняшнику вже відмовилися через брак вологи. На півдні в «Агрейн» перейшли на так звану бессарабську сівозміну: ячмінь, ріпак і бобово-олійна група – сочевиця, льон і зимуючий горох.
Індекс NDVI показав, що вологозабезпечення за strip-till є кращим, а результати врожайності перевищили очікування.
«Індекс NVDI — серйозний інструмент для аналізу та впровадження будь-яких технологій. Треба чітко спостерігати за динамікою зміни індексів NVDI в один і той самий період протягом 3-4 років, щоб зрозуміти, наскільки певні технологічні моменти можуть вплинути на виробництво», — радить Тарас Корнієнко.
Ідеально на пісках
Strip-till дає можливість майже на 100% використати отриману вологу. Так, урожайність кукурудзи на полях «Агрейн» у Чернігівській області 2023 року була майже однаковою що на strip-till, що на дискуванні. Проте оптимізація витрат по strip-till була суттєвою.
«Strip-till чудово працює на пісках. Це той тип ґрунту, який взагалі не треба перевертати. Буквально 20 мм опадів — і пісок уже переущільнюється, і будь-який глибокий обробіток не дасть жодного ефекту. Тоді як за strip-till — прохід сівалки в один раз, і питання з підготовкою ґрунту, внесенням добрив і посівом уже вирішене», — розповідає Тарас Корнієнко.
Єдиний мінус цієї технології в умовах повномасштабної війни — це неможливість використовувати RTK сигнали. Тому на чернігівських полях «Агрейн» площі з обробітком strip-till вимушені були зменшити.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
