Практичний досвід забезпечення благополуччя бджіл в умовах кліматичних змін

Примхи погоди

Теплі зими, холодні весни, пізні та сильні весняні заморозки, а також спекотні й посушливі літні місяці створюють проблеми для всіх. Але для пасічників — особливо, адже страждають від цього весняні та літні медоноси, а також самі бджоли. Через заморозки гинуть квіти, через низькі температури або посуху не виділяється нектар. Змінюється структура посівів, зсуваються терміни цвітіння та графіки керованого запилення.

Боротися з цими проблемами неможливо — до них можна лише пристосовуватися.

Втім, бджільництво страждає також і від цілої низки неприємних додаткових факторів. Розширення використання немедоносних гібридів, масове розорювання раніше недоторканих земель, вирубування лісосмуг. Зміна структури посівів і зсув термінів цвітіння порушують не лише традиційну логістику кочового бджільництва, а й графіки обробки посівів засобами захисту рослин. І тому ризики отруєнь бджіл виникають раптово — там, де їх раніше не було. 

Найбільше шкоди завдають отруєння бджіл ЗЗР через порушення правил їх застосування та використання несертифікованих препаратів, що є немислимим або навіть злочинним у країнах ЄС. На жаль, проблеми з цього переліку пасічники самостійно вирішити не можуть. Тут необхідне втручання держави та суспільства. Звичайно, дещо ми можемо зробити і самі. 

Як же можна відповісти на кліматичні виклики? 

Фермери перебувають у постійному пошуку нових культур і нових схем сівозміни. І пасічники готові відповідати на кліматичні зміни. 

Бджоли збирають нектар і перетворюють його на мед. Частину меду пасічники відбирають у бджіл і продають, частина залишається для зимівлі. І тут виникають ризики: залишиш багато меду — менше заробиш, залишиш мало — бджоли можуть загинути. А скільки саме меду потрібно бджолам, залежить від зимової й весняної погоди — і дуже суттєво.

Деякі пасічники відбирають увесь мед і підгодовують бджіл цукровим сиропом, але такий підхід не відповідає органічним практикам. До того ж він може призводити до погіршення якості весняного меду, якщо частина сиропу залишиться нез’їденою. Це не наш шлях — ми ведемо органічне господарство і завжди зимуємо на меду або медовій ситі.

Ще за два роки до початку роботи найбільшого в Україні промислового бджільницького господарства «Пасіка 21», коли вивчали ринок і промислові технології бджільництва, особливо уважно ставилися до рішень, що забезпечують зимівлю бджіл у стабільних умовах, незалежно від мінливої погоди зовні.

Стабілізація умов зимівлі одночасно вирішує кілька дуже важливих завдань

• По-перше, зменшує ризик загибелі бджолосімей узимку з різних причин (слабкість родин, нестача корму або нездатність розігріти закристалізований мед, пошкодження тваринами чи птахами). А загибель родини — це як прямі, так і непрямі втрати.
• По-друге, споживання корму взимку не тільки зменшується, а й стає передбачуваним — що навіть цінніше.
• По-третє, зимівник дозволяє контролювати початок весняного розвитку. Тепер пасічники, спостерігаючи за погодою та прогнозами, можуть самостійно визначати момент вивезення бджіл із зимівника для запуску весняного розвитку.

• І тут ми переходимо до четвертого важливого завдання. Зі зміною клімату — теплі зими й ранні сильні заморозки навесні — виникає фальстарт весняного розвитку. У відлигу матки, дезорієнтовані зміною погоди, починають передчасно сіяти. З’являється розплід, який бджоли починають годувати й обігрівати. Це різко збільшує споживання кормів і зношення бджоли, що перезимувала. Під час сильних заморозків сім'ї не в змозі обігріти занадто багато розплоду, тому частково його розгризають. У результаті — сім’ї, що стартували зарано, дуже послаблюються.

Якщо заморозок не трапився, то бурхливо розвинуті сім’ї можуть вийти в роїння ще до початку першого основного медозбору, в нашому випадку — медозбору з акації. Якщо, звісно, пасічник не встигне вчасно відібрати відводки (за умови наявності вільних корпусів і потреби в таких відводках). У будь-якому випадку родини, що стартували занадто рано, будуть слабшими, а це особливо невигідно для медових пасік.

Ставка на зимівлю бджіл

Тому з самого початку роботи «Пасіки 21» у 2016 році ми зробили ставку на зимівлю бджіл у приміщеннях із контрольованим мікрокліматом. Готового рішення та фахівців із цього питання ми не знайшли ніде у світі. У США майже всі використовують пристосовані для бджіл сховища сільськогосподарської продукції. Є кілька спеціально побудованих зимівників, але ці рішення складно назвати ані оптимальними, ані придатними для наших умов. Тому ми відточували технологію зимівлі поступово й прийшли до необхідного рішення через кілька ітерацій.

Наразі ми зимуємо в четвертому за рахунком зимівнику. Перший — ще з колгоспних часів, напівпідземний, на 500 сімей. Масштабувати такий проєкт у сучасних умовах надзвичайно дорого, тож ми почали шукати наземні рішення. Так з’явилися два наші наземні зимівники на 1000 і 2500 сімей, які вводились по черзі. На них ми відпрацювали технологію зимівлі та з’ясували все необхідне для подальшого розвитку. І вкладені в них кошти не пропали — зараз ці приміщення використовуються як виробничі площі та склад світлої суші.

У 2022 році, коли ми вийшли за межі загальної ємності наших зимівників, ми прийняли рішення інвестувати в розробку проєкту й будівництво нового зимівника. Причому з самого початку орієнтувались на створення недорогого, сучасного, високотехнологічного, економного в експлуатації типового проєкту, який можна буде відтворити самостійно з деякими варіаціями.

Зимівник для комах

Проєкт будівлі зимівника розробляли наші інженери, але розрахунки з низки конструктивних рішень (фундамент, стіни, ферми перекриття) замовляли у профільних фахівців. Розробку оригінальної енергоощадної системи вентиляції та охолодження зимівника ми замовили у французької компанії-інтегратора, що спеціалізується на охолодженні центрів обробки даних. Ця галузь — беззаперечний лідер у сфері енергоефективних і рівномірних систем охолодження. І аналогія тут цілком очевидна — ряди стопок вуликів у зимівнику дуже нагадують ряди стійок із серверами.

Вихідні технічні вимоги на вентиляцію та охолодження готували наші інженери. За основу взято дані, зібрані нашими бджолярами про зимівлю в зимівниках із пасивною й активною вентиляцією за кілька років, а також досвід США. Французькі фахівці допомогли нам виконати розрахунки на основі цих вимог, обрати схему побудови всіх систем (вентиляції та охолодження), організувати їхню взаємодію й об’єднати управління в єдину систему контролю мікроклімату.

Усі компоненти обладнання підбирали вже наші інженери, виходячи з отриманих розрахунків і наявності на ринку України на момент монтажу. Жодної прив’язки до одного бренду або лінійки не було. Інакше комплект вийшов би у кілька разів дорожчим, ніж зібраний із доступних пристроїв різних виробників. Тому метод управління системою розроблявся нашими інженерами у співпраці з місцевими інтеграторами. І ми продовжуємо вдосконалювати його — впроваджуючи віддалений моніторинг і управління всіма процесами.

Результат у дії

Уже зараз, після двох років експлуатації та з урахуванням попереднього багаторічного досвіду, можна стверджувати, що наші розрахунки економічної ефективності були правильними. Навіть за нинішніх низьких закупівельних цін на мед строк окупності нашого проєкту становить близько 5 років. При цьому результати зимівлі в новому зимівнику побили всі рекорди попередніх сезонів.

Варто зазначити, що підсумки ми підбиваємо досить точно, оскільки облік і моніторинг стану пасіки ведуться на основі розробленого нашими спеціалістами мобільного застосунку BeeWare ApiRP. Це наш інструмент обліку та планування робіт на пасіці, який дозволяє цифровізувати управління всіма виробничими процесами. Але це не широко відома казка про «розумний вулик», рентабельність впровадження якої для медової пасіки абсолютно не проглядається. Це — реальний робочий інструмент, яким ми користуємось уже кілька років: від QR-коду на вулику та довідки про його стан — до зведеного звіту по точку або по всій пасіці.

Ще один можливий напрям нашої роботи, який ми почали вивчати зовсім недавно, — це засів медоносних рослин. Раніше в нас не було можливості займатись цим: ми не мали ані земель потрібної площі, ані відповідної техніки. Але зараз ми намацали шляхи розвитку кооперації з фермерами в даному напрямі й почали роботу над цим довгостроковим проєктом.

Кооперація

У нас є в роботі й інші ідеї. Але сьогодні розвиток українського бджільництва стримується екстремально низькою ціною на мед. Роздрібна торгівля ЄС і Північної Америки тисне ціну вниз, а далі по ланцюгу «фасувальник — імпортер — експортер» цей тиск доходить до виробника. І в нього немає іншого способу збільшити прибуток, окрім як поглибити переробку власної продукції. Саме цим ми зараз і займаємося разом з одним із українських експортерів.

У зв’язку з цим варто нагадати, що масштаб у будь-якому бізнесі — виробництві, переробці чи торгівлі — визначає практично все: від наявних технологічних і фінансових ресурсів до рівня доступних контактів і контрактів. Як наслідок, це формує рівень рентабельності та прибутковості. Малий бізнес ніколи не зможе те, що під силу великому. Подобається це чи ні — але це незаперечне правило.

Тому, на нашу думку, у комерційних пасічників України є лише один шлях до успіху — розвиток горизонтальної та/або вертикальної кооперації, яка дозволить досягти необхідного масштабу й/або створити додану вартість. Інакше їм доведеться конкурувати з домашніми пасіками.

Кооперація — це болюче питання українського бджільництва й окрема тема для великої розмови. Наше господарство створене скооперованою мультидисциплінарною командою, яка має досвід у низці профільних для нашої справи галузей — саме це і відкрило нам шлях до успіху. Тож нам є що розповісти тим, хто замислився про кооперацію.

Для довідки: ТОВ «Пасіка 21» (Черкаська обл.) потрапило до фіналу Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» завдяки перемозі в онлайн-голосуванні.