В основі ефективності — економіка: як аграрію досягти максимального результату

Від тваринництва до клонування рослин

Одним із напрямів, яким фермер почав займатися, було свинарство. І одразу в промислових масштабах. На свинокомплексі за данською технологією, з якою Юрій Аллазаров ознайомився, особисто відвідавши ферми Данії, утримувалося одночасно 8 тис. голів. А вже за рік у господарстві вирощували понад 20 тис. свиней. Але минулого року через поширення АЧС на Київщині й загрозу втратити все поголів’я аграрій відмовився від свинарства. 

Однак, не відкидає фермер, коли ситуація з АЧС у країні стабілізується, підприємство цілком може повернутися в цю галузь, адже всі необхідні потужності й досвід для ведення бізнесу є. 

У 2012 році Юрій Аллазаров зайшов у кролівництво, одразу взявши на себе утримання 118 тисяч кролів. Тварин породи Хіплус закупили у Франції. Але в кролівництві занадто багато інфекційних хвороб, через які можна втратити все стадо за добу. Тому в Україні промислового кролівництва фактично не так і багато. Юрій Аллазаров каже, що на сьогодні з усіх кролівників лишився хіба що Ігор Полонський у Глобиному. 

Паралельно з тваринництвом підприємство розвивало переробку — 5 років працював хлібозавод, де випікали 7 т хліба на добу. Але після відкриття заводу «Кулиничі» під Васильковом виробництво довелося законсервувати.

Крім того, господарство 10 років займалося овочівництвом — вирощували картоплю й томати, мали всю необхідну техніку. Але через складнощі з реалізацією цей напрям згорнули. Хоча, зізнається аграрій, овочівництво — дуже цікава тема. 

Ще один напрям, який запустив Юрій Аллазаров, — лабораторія з клонування рослин. За рік тут можуть створити до 400 тис. рослин. Завдяки технології мікроклонального розмноження термін отримання саджанця скорочується з трьох років до трьох місяців. 

За період роботи лабораторії тут найбільше клонували саджанців лохини; також займалися саджанцями горіха, павловнії та плодових. Юрій Єгамович каже, що практично всі плантації лохини беруть початок з їхньої лабораторії. Наразі вона працює під замовлення.

Ера кукурудзи починалась з 50 га 

«Усе це було моїм шляхом до вирощування кукурудзи, — сміється Юрій Аллазаров. — Адже кукурудза — це як нафта: вона завжди в ціні й потрібна».

І першим кроком було придбання всієї необхідної техніки.

Щоб реалізувати це, знадобилося 15 років, і весь цей час у господарстві вчилися, вдосконалювалися. Сьогодні Юрій Єгамович оцінює наявну в них технологію вирощування кукурудзи на 11 балів за 12-бальною шкалою. 

Вирощування кукурудзи починали з 50 га, потім площі поступово зростали до 100, 200, 300 га. Зараз ця культура займає 80% у структурі посівних площ, тобто 800 га. У сівозміні ще є пшениця та соняшник. А найближчими роками планують додати ще озимий ячмінь.

У техпарку господарства вся техніка John Deere: 5 тракторів і 2 комбайни. Юрій Аллазаров зазначає, що це найдорожча техніка на ринку, але водночас вона має найвищий клас надійності.

Готові до всього: два варіанти системи захисту

У питаннях захисту та підживлення рослин господарство вже 18 років співпрацює з виробником українських оригінальних ЗЗР та МКД — компанією Ukravit. 

Наприклад, у господарстві не чекають, поки бур'ян виросте по коліна, а щойно можна зайти в поле, маленькими дозами страхових гербіцидів забирають першу і другу хвилі бур’янової рослинності, таким чином уникаючи основного внесення ґрунтового гербіциду.

Через збільшення кількості шкідників аграрій планує наступного року скоротити площі під кукурудзою та стримати їх поширення завдяки сівозміні.

Збільшення популяції шкідників Юрій Єгамович пояснює тривалою посухою і теплими зимами, оскільки високі температури сприяють їх розмноженню. А два останні роки в Кагарлицькому районі в літні місяці майже немає опадів: у червні — до 100 мм, у липні — 12-15 мм, у серпні — 8 мм. 

Хоч у господарстві вже є напрацьовані схеми захисту, їх щороку коригують залежно від погодних умов. 

«Потрібно спрогнозувати, якою буде весна, скільки буде опадів. Ми готуємося до двох варіантів захисту посівів. Фінансовий стан нам дозволяє закупити необхідні препарати восени, щоб мати наперед усе необхідне для двох схем захисту. Тому ми готові до будь-якого повороту подій приблизно на 90%», — пояснює аграрій.

Передбачити все, звісно, неможливо. Наприклад, цього року довелося проводити позапланові інсектицидні обробки: на початку серпня кукурудзу обробляли інсектицидом втретє за сезон. Тому докуповували препарати вже фактично літом. З інсектицидів використовували на деяких ділянках ХімАрс, на деяких — Антихрущ, проти лускокрилих шкідників — Бельвін, Хлорпірівіт-агро. 

Вдосконалення технологій: дрони та демоділянки 

Минулого року в господарстві з'явився дрон на 50 л, який використовують для обробки кукурудзи. Ця технологія не лише забезпечує точне та ефективне внесення ЗЗР, а й дозволяє економити воду.

Проти бур’янів у першу обробку дроном вносили бакову суміш Агент + Тівітус, у другу — Міладар Дуо, і результатом задоволені. Сьогодні дроном працюють переважно по вегетації кукурудзи інсектицидами, і за зміну вдається обробити 200 га. 

Агроном господарства Юрій Горбачов під час обробок дроном радить додавати до робочого розчину ад’ювант Інгрес, який поліпшує покриття листового апарату препаратом. Крім того, він рекомендує зважати на якість води, яка використовується для приготування робочих розчинів. Для цього воду з господарства віддали на дослідження в Ukravit Institute. А також мають власний рН-метр і коригують неоптимальні показники за допомогою препарату Айворі Плюс.

Також Юрій Горбачов ділиться своєрідним лайфхаком: до великого дрона він має ще маленький, DJI Fantom, оскільки через роботу РЕБ на основному дроні під час обробок можуть збиватися програми, втрачатися зв'язок. І щоб потім можна було легко знайти його в полях, у пригоді стає маленький дрон.

Загалом у господарстві відкриті до експериментів і щороку закладають демоділянки з різними гібридами кукурудзи. Цього року посіяли 31 гібрид від різних насіннєвих компаній. Система захисту на всіх ділянка однакова — від компанії Ukravit. 

Якщо 15 років тому кукурудзу в господарстві сіяли з нормою висіву 65 тис. насінин на гектар, то після того, як Юрій Єгамович, збираючи врожай, зрозумів, що рослинам не вистачає висоти, почали висівати 92-96 тис. насінин на гектар. 

«Ми почали експериментувати, навіть 100 тис. насінин на гектар сіяли, і все-таки прийшли до того, що до збирання в нас іде 80 тисяч», — розповідає власник.

Кукурудза на поливі не має економіки, а сушити зерно краще на щепі

Оскільки для кукурудзи важлива наявність вологи, Юрій Аллазаров прораховував варіант вирощування культури на поливі. До того ж у районі є залишки ще радянської меліоративної системи, але немає достатньої кількості води. Однак спецдозвіл на користування, кошти на видобування води та її вартість у сумі формують чималу частку витратної частини виробництва. 

Крім того, відіграв роль і досвід колеги-фермера, який вирощує кукурудзу на поливі й отримує врожайність 45 т/га за собівартості 40 т/га. Такий самий результат мають і у ФГ «Аллазаров», але без поливу. Тому сенсу інвестувати у зрошення власник поки не бачить. 

Натомість процес сушіння кукурудзи господарство довело до досконалості, бо це дійсно економічно вигідно. Сушарки працюють на щепі, для якої самостійно заготовляють деревину, розчищаючи лісосмуги, посадки вздовж доріг. Також мають два щепорізи. Це дозволяє у вересні за добу сушити 1 тис. т кукурудзи, у грудні — 350 т. 

Вирощувати не лише врожаї, але й спеціалістів

Незважаючи на те, що зараз на ринку праці, особливо в агросфері, відчувається кадровий голод, у ФГ «Аллазаров» із працівниками проблем немає — навіть попри те, що господарство працює в селі, де мешкає 100 людей. 

Молодих спеціалістів Юрій Аллазаров запрошує до себе з аграрних ліцеїв і технікумів, по 4-5 осіб на рік. Усім, хто лишається, він купив або побудував будинки, надав автомобілі, щоб могли пересуватися на роботу та вирішувати особисті питання. 

Сьогодні головним агрономом на підприємстві вже сім років працює молодий і амбітний фахівець Юрій Горбачов, який прийшов у господарство з Білоцерківського національного аграрного університету. Юрій Єгамович, розгледівши в ньому потенціал, передає йому свої знання та досвід і підтримує всі починання молодого підлеглого, його агрономічні експерименти щодо впровадження інноваційних технологій. Наразі Юрій самостійно приймає рішення щодо організації сівозміни, підживлення та системи захисту культур.

«Як сказав Конфуцій: для того, щоб тебе пам'ятали один рік, вирости найкращий урожай пшениці; щоб тебе пам'ятали десятки років — вирости сад; для того, щоб тебе пам'ятали вічно — вирощуй людей», — цією мудрістю керується в роботі та житті Юрій Аллазаров. 

І додає: «За кожним успішним бізнесом стоять насамперед люди та колектив».

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua