Від імпортозаміщення до власного забезпечення: який прибуток може принести мигдаль

Золота жила горіхівництва

Україна є стопроцентним нетто імпортером мигдалю. Незважаючи на відтік населення, імпорт мигдалю постійно зростає, досягнувши довоєнних обсягів. За даними «Української горіхової асоціації», за минулий рік було завезено 4201 т очищеного горіху, вартістю 23 млн євро.

«Це той обсяг, що міг би вироблятися в Україні. Зараз на закладення мигдалевого саду можна отримати держпідтримку в 400 тис. грн/га, садівник має вкласти такі ж кошти. Така програма діє в 16 областях країни», — розповів президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін під час вебінару «Мигдаль в Україні — нові можливості для агробізнесу 2026».

Асоціація вже давно вивчає промислові сорти мигдалю. Дослідницька ділянка в Одеській області закладена ще у 2017 році. Базовий дослідний центр знаходиться у Світловодську на 49 паралелі. Разом з аграрними установами в Миколаєві та Одесі, «Українська горіхова асоціація» досліджує там 13 іспанських сортів мигдалю. 

Зростають плантації та попит

• Лідерами з виробництва мигдалевого горіху є США, Австралія та Іспанія. Ці три країни постачають 90% обсягу продукції. 
• З 2015 року до 2024 року загальносвітові посадки мигдалю зросли від 640 тис га до 830 тис га. І при цьому все ще існує великий дефіцит і нестача горіху.
• Останнє десятиліття споживання стабільно зростає: з 1,1 млн т у 2015 році до 1,8 млн т 2024 року. Попит зростає в Європі, Азії та Ближньому Сході.
• Популярність мигдалю пов'язують із тенденціями здорового харчування. Лише 5-7% горіхів споживаються у столовому форматі, левова частка йде на переробку, при чому використовується не лише для продуктів харчування, як-то борошно, альтернативне молоко, а і в косметиці.

Цього року Viveros Verón реалізувала саджанці чотирьом клієнтам в різних регіонах України, як-то: Одеська область, Кіровоградська та Вінницька області. За словами Марії Магделес, основний фактор ризику в мигдалевому бізнесі — це невірний вибір сортів. Для України вона рекомендує пізні сорти з пізніми термінами цвітіння, це мінімізує погодні ризики. Сорти з твердою шкаралупою є більш стабільними, переробні заводи будуються саме під горіхи з твердою шкаралупою.

Також важливо обирати правильну підщепу, з урахуванням ґрунту. Viveros Verón використовує гібридні підщепи, це GF677 та GARNEM.

Планування мигдалевого саду залежить від способу збору 

Інтенсивні системи почали розвиватися близько 25 років тому інформації щодо терміну плодоношення ще не багато. Загалом же мигдалевий сад може давати врожай до 40 років.

«Суперінтенсивна посадка — це система, що дозволяє швидше вийти на виробництво. Вже на третій рік ми починаємо отримувати торговельний обсяг, з яким можна вийти на ринок», — пояснила Марія Магделес. 

Екстенсивна посадка передбачає 277 саджанців на га, середнє виробництво без шкаралупи 1400 кг/га, і розрахована на 40 років. Інтенсивні (727 саджанців/га) та суперінтенсивні (2285 шт/га) дають врожайність 2400 кг/га та 2000 кг/га відповідно.

Вартість мигдалю в Європі зараз знаходиться на рівні 5-5,5 євро/кг. Калібр та форма горіху визначають його ціну.

Повна механізація

Крім гнучкої адаптації до кліматичних викликів, ще одна перевага мигдалю — можливість практично повної механізації всіх процесів — від обрізки до збору врожаю. Перші роки здійснюється формуюча обрізка, далі — омолоджуюча. Потрібно сформувати компактне дерево з рівномірним доступом до світла, так, щоб воно було максимально зручним для механізації. 

«Ми спостерігаємо перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Все більше господарів сьогодні при закладці саду відразу враховують факт механізації», — відзначила представниця компанії ID David Ольга Ашихміна.

Збір зараз також превалює механізований. Є два типи збору горіхів: без контакту із землею, коли плоди струшуються в спеціальні кошики, і збір з землі, більш дешевий та швидкий. Важливо, щоб міжряддя та схема посадки, також одразу були налаштовані під механізацію.

Хоча мигдаль успішно вирощують на богарі, зокрема в Іспанії превалюють старі сади без поливу, для мінімізації погодних ризиків краще закладати плантації на поливі. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua