Децентралізована логістика: у скільки обійдеться виробникам нова модель доставки продуктів

03 вересня 2026, 06:19 978

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Після руйнування розподільчих центрів торговельних мереж частина ритейлерів спробувала розділити чи перекласти втрати від згорілої на складах продукції на виробників. Постачальники продуктів харчування отримали додаткові угоди до договорів, які передбачають розподіл ризиків майнових наслідків випадкового знищення, пошкодження або втрати нереалізованого товару в РЦ, магазинах чи по дорозі до них. Мережа АТБ пропонує всі 100% втрат перекладати на постачальника, інші мережі — 50/50. З огляду на сьогоднішню ситуацію, ніхто з виробників не хоче підписувати такі угоди, на що ритейл погрожує повністю припинити з ними співпрацю.

В асоціації «Союз птахівників України» прогнозують, що у разі припинення співпраці на полицях відбудеться скорочення окремих позицій продукції, а зважаючи на те, що зараз ритейл ставить умову розвозити товари по магазинах мережі, то точно будуть проблеми і з асортиментом, і з наявністю продукції птахівництва, що вже спостерігається в окремих маркетах.

Сергій Карпенко, виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України»

Мережі пропонують перебудувати логістику постачань м'яса птиці та яєць до самих супермаркетів, однак такий підхід неприйнятний для багатьох постачальників, які не мають власної логістики для доставки товару до роздрібних точок. Необхідно збільшувати парк власного транспорту для вчасної доставки товару (невчасність штрафується мережами). Потрібні водії, яких ще слід забронювати. Зростає навантаження на бухгалтерію через збільшення обігу документації. Відбуваються затримки з вивантаженням великої кількості товару в різних точках, де не завжди є технічна можливість приймати таку кількість вантажних автомобілів. Усе це потребує додаткових фінансових вкладень, на які не всі виробники готові йти в умовах війни і обмежених обігових коштів.

Щоб перевести частину постачань на прямі доставки до магазинів, так би мовити, «з коліс» — ні виробникам, ні ритейлерам не вистачає інфраструктури, транспорту та працівників. За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. 

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України

Виробник фізично не може за короткий час взяти на себе обовʼязки розподільчих центрів і почати доставляти продукцію до сотень магазинів. Для цього потрібні додаткові автомобілі, заброньовані водії, нові склади та маршрути. І все це — в умовах дефіциту кадрів і транспорту та високої вартості логістики. СМПУ вважає, що прямі постачання можливі лише частково, у базових регіонах, до пріоритетних магазинів і на обмежений період.

У СМПУ пропонують працювати над альтернативною логістикою за таким планом:

  • тимчасові розосереджені регіональні складські хаби;
  • використання транспорту та персоналу торговельних мереж;
  • об'єднання логістики виробників і залучення дистриб'юторів;
  • бронювання 75% працівників;
  • державна підтримка транспорту, складів і холодильного обладнання;
  • перегляд договірних умов і недопущення запровадження компенсації виробниками збитків від ракетних ударів по РЦ.

Однозначно перебудова логістики потребуватиме додаткових витрат, це вже незаперечний факт. І поки учасники ринку обговорюють, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками, споживачі спостерігають зростання цін на окремі види товарів.

За оцінкою Мінагрополітики, зміна моделі постачання може збільшити транспортні та складські витрати та матиме вплив на кінцеву вартість продуктів — максимум 2,5%.

В асоціації «Союз птахівників України» дають свої розрахунки: через перебудову логістики собівартість м’яса птиці та яєць може зрости на 10-15%.

«Ріст цін на м'ясо птиці ще не так відчувається, а от яйця за останні два тижні зросли в ціні майже вдвічі, і головним драйвером росту була саме вимога доставки товару до магазинів», — зазначає Сергій Карпенко.

Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухіашвілі теж прогнозує подорожчання молочної продукції. Серед головних передумов зростання цін називає: перебої в ланцюгах постачання, зростання витрат на виробництво, переробку та логітику.

Георгій Кухіашвілі, аналітик Асоціації виробників молока

Ймовірне подальше зростання цін на молочну продукцію на полицях супермаркетів через зростання вартості виробництва на молокопереробних підприємствах та через збитки, які несуть торговельні мережі після втрати розподільчих центрів. Молочні продукти можуть подорожчати на 20−25%, оскільки торговельні мережі будуть намагатися перекласти понесені збитки на плечі споживачів. На жаль подорожчання може вплинути на скорочення споживання молочних продуктів українцями. Ситуацію може покращити надання з боку ЄС довгострокових кредитів для торговельних мереж, у разі досягнення урядом України відповідних домовленостей з європейськими партнерами.

За оцінкою директорки UTG Євгенії Локтіонової, логістика охолоджених товарів може подорожчати на 35–50%, що призведе до зростання роздрібних цін на 7–12%, тоді як для сухих товарів прогнозується подорожчання логістики на 15–25% і цін — на 3–5%.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua