Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.
Про це йдеться у подкасті RaboResearch Food & Agribusiness від Rabobank.
Генеральний менеджер RaboResearch у Новій Зеландії й Австралії Стефан Фогель зазначив, що нинішнє зростання зернового ринку пояснюється двома факторами — погодою та війною.
За його словами, баланс попиту і пропозиції на світовому ринку зернових за останні тижні став більш напруженим. У Європі спека та посуха негативно вплинули на врожайність пшениці та ріпаку, у низці регіонів погіршилися перспективи врожаю кукурудзи, а США стикаються з посушливими умовами у соєво-кукурудзяному поясі.
«Якщо дивитися на попит і пропозицію зараз, світ втрачає стільки ж запасів пшениці, ячменю та кукурудзи, скільки наростив минулого сезону», — пояснив Стефан Фогель.
Фахівець зазначив, що останніми тижнями війна суттєвіше вплинула на логістику: удари припадали на судна, експортні елеватори та причали, де завантажують зерно. За його словами, російський експорт зерна за останні тижні скоротився більш ніж удвічі, а український — більш ніж на 80%.
Альтернативні маршрути для України залишаються складними. Залізничні перевезення до Європи дорогі, а на Дунаї через низький рівень води також виникли логістичні обмеження. Порт Констанца, своєю чергою, не може швидко компенсувати скорочення чорноморського експорту.
На тлі цих ризиків імпортери змушені активніше шукати альтернативних постачальників, зокрема в Австралії, США та Європі.
Водночас у Rabobank не відкидають, що цінова ситуація може швидко змінитися. Якщо експорт із України та росії залишатиметься ускладненим, ціни можуть зберегти підтримку. Але у разі домовленостей щодо безпечного проходу суден і відновлення ближчих до нормальних обсягів експорту ринок може швидко отримати ціновий тиск.
Окремим ризиком може стати посівна кампанія під урожай 2027 року. Якщо українські фермери не зможуть продавати нинішній урожай через логістичні обмеження, це може погіршити їхній грошовий потік і змусити скорочувати площі під майбутні культури.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Міжнародна організація з цукру (ISO) знизила оцінку профіциту світового ринку цукру в 2025/26 маркетинговому році (МР) до 1,1 млн т проти 2,2 млн т у травневій оцінці. Це вже четвертий перегляд балансу в бік зниження протягом сезону.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.