В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.
Про це AgroPortal.ua розповіла заступниця голови ГС «Вівчарство та козівництво України», членкиня ГР при Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Наталія Якименко.
«Методичні настанови з первинного виробництва молока відповідають на головне запитання: як виконати мінімальні вимоги закону без зайвої бюрократії? Настанови перекладають складні норми на практичну мову — пояснюють, що саме потрібно контролювати, які записи вести та де можливе спрощення. Це особливо важливо для малих господарств і ремісників. Часто проблема полягає не в самій системі безпечності, а в різному тлумаченні вимог інспекторами, консультантами та виробниками. Тому наступний крок — підвищення обізнаності ремісників і уніфікація підходів до контролю», — зазначає експертка.
Водночас, наголошує Якименко, у рибному та м’ясному напрямах такого затвердженого «спрощеного гіда» для малих потужностей поки немає. Через це виробники часто губляться, намагаючись виконати мінімальні вимоги НАССР.
«У м’ясній переробці тут, очевидно, є над чим працювати і галузевим асоціаціям, і державі. Не хотілось би втратити генеральське сало з легального обігу», — резюмує Якименко.
Згідно з дослідженням крафтового ринку харчових продуктів України в межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, проведеного онлайн-виданням AgroPortal.ua за підтримки компанії Pro-Consulting, у третини респондентів впроваджено систему HACCP (звичайну або спрощену), ISO 22000 або інші сертифіковані системи управління безпечністю продукції.
88% респондентів обізнані із санітарними вимогами, при цьому 60% зазначили, що володіють знаннями про всі чинні вимоги повною мірою. Серед крафтярів, що не обізнані про санітарні вимоги, здебільшого виробники меду, переробники фруктів і овочів (зокрема, виробники пастили), виробники сиру (поодинокі), олії. З них близько половини не мають офіційної реєстрації.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Залежно від розвитку суспільства їжа еволюціонує та змінюється, відповідно, трансформуються і харчові вподобання. Наразі харчовому бізнесу варто рухатися в бік кулінарії, виробництва продуктів, готових до вживання.

Обсяги тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції в Україні зростають у другому півріччі 2026 року.

Крафтове виробництво «Двір індички» з Полтавщини придбало професійне обладнання для облаштування м’ясопереробного цеху.

До кінця 2026 року свіжі молочні продукти в Україні можуть подорожчати ще приблизно на 10%.

Фермер із Рівненщини Петро Скрипчук, який разом із партнерами займається вирощуванням і переробкою волоського горіха, придбав нове обладнання для вдосконалення виробництва олії холодного віджиму.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС має стати одним із ключових кроків для розвитку української виноробної галузі та її подальшої інтеграції до європейської системи підтримки.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.