Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.
Україна має отримати одностайність від 27 країн-членів ЄС за всіма без винятку кластерами. При цьому варто розуміти, що аграрний сектор найповніше і найбільше регульований в Європейському Союзі, а це означає, що потрібно внести велику кількість змін в українське законодавство.
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, після проведення скринінгу аграрного законодавства у вересні 2025 року Україна отримала 16 бенчмарків для відкриття переговорів за аграрним напрямом. Частина законопроєктів уже зареєстрована, і до кінця 2026 року уряд планує сформувати повний пакет ключових законодавчих ініціатив для подальшої імплементації європейських норм.
Водночас варто розуміти, що гармонізація законодавства — це не механічне копіювання норм ЄС, а глибока модернізація всієї системи від виробництва та простежуваності до державного контролю й безпечності харчових продуктів.
Переговорний розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» (сфера СФЗ) є одним із найскладніших і найоб’ємніших у переговорному процесі та передбачає узгодження з понад 3500 актами права ЄС. Ця робота має вийти на завершальний етап до кінця 2028 року.
За словами начальника відділу з питань безпечності харчових продуктів департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки Мінекономіки Дмитра Богача, офіційний скринінг щодо імплементації законодавства, адміністративних структур, офіційного контролю, системи моніторингу, статистичних даних і практичних заходів у кожному тематичному блоці пройшов успішно. Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали та відзначила системність і сталість реформ у цій сфері. І це відкриває Україні шлях до прискорених перемовин до вступу до ЄС.
В Україні вже підготовлена Національна програма адаптації, яка включає також і сферу безпечності харчових продуктів. Головна мета у цій сфері — забезпечити безпечність харчових продуктів, захистити здоров'я споживачів і гармонізувати українське законодавство зі стандартами ЄС.
Українські виробники вже впроваджують і застосовують принципи системи НАССР. Також були закріплені вимоги про забезпечення на всіх етапах простежуваності харчових продуктів і тварин, які призначені для виробництва харчових продуктів. Змінилися вимоги до надання інформації про харчовий продукт. Відбулися зміни і в державному контролі — перехід до ризик-орієнтованої системи перевірок. Тепер відповідальність за безпечність харчових продуктів несе оператор ринку. Також до закону України було внесено два терміни — «мала потужність» і «ремісничий харчовий продукт», що зменшує навантаження на виробників, адже вони позбавлені обов'язку отримувати експлуатаційний дозвіл.
Також на малих виробників послаблено тиск у тому, що, відповідно до наказу Мінагрополітики №3498, вони не мають виконувати гігієнічні вимоги Регламенту ЄС №853/2004.
Як відмітив Дмитро Богач, основною новелою українського харчового законодавства є нововведення, пов'язані з законодавством про матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами. 19 листопада 2025 року почав діяти закон №2718, який мав перехідний період — три роки до набуття ним чинності. Щоб цей закон запрацював, було узгоджено понад 10 підзаконних актів права ЄС — 3 накази від Мінекономіки та 8 — від МОЗ. Усе, що стосується пакування, в Україні відбувається за європейськими стандартами і відповідно до чинних норм ЄС.
Щодо харчових продуктів, то до 1 січня 2029 року українські виробники – оператори ринку молока та молочних продуктів мають повністю відповідати вимогам Регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС № 853/2004 у частині допустимих рівнів критеріїв до сирого молока та вийти на виробництво молока екстра ґатунку.
Також із нововведення для українського ринку буде впровадження термінів «фальсифікований харчовий продукт або фальсифікований корм» та «шахрайські дії» і впроваджується відповідальність операторів ринку за ці дії.
Багатьох виробників цікавить запитання: що буде перевіряти інспектор під час перевірок? Дмитро Богач радить переробникам, які працюють у харчовій сфері, орієнтуватися на наказ Мінагрополітики №1503, у якому є перелік питань, які перевірятиме інспектор. Цей акт містить 30 додатків за кожним напрямом, і це дозволяє виробникові підготувати потужності до відповідності переліченим вимогам.
Заступник директора департаменту – начальник управління державного контролю та обліку операторів ринку Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Микола Білоус зазначає, що підприємства перевірятимуть відповідно до присвоєного критерію оцінки ступеня ризику — їх визначено 5. Від ступеня буде залежати і кількість перевірок. При цьому перевірки здійснюватимуться без попередження.
Основним принципом державного контролю є неочікуваність — коли інспектор приходить на виробництво і оцінює його в звичайному стані та складає відповідний акт. Поки що перевірки заборонені.
Радниця віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вікторія Лобунь зазначає, що перед аграріями та переробниками однозначно є виклики, пов'язані з євроінтеграційними процесами, але водночас це потрібно оцінювати й розглядати також із позиції перспектив і можливостей.
Як мінімум ми заходимо у величезний ринок, де 500 млн споживачів. Після завершення євроінтеграційних процесів у нас буде єдиний європейський ринок, і Україна отримає доступ до всіх третіх ринків, з якими має торговельні договори ЄС. Це великі можливості для українського ринку і для українського бізнесу. Якщо ми говоримо про якість української продукції, то вона висока, адже частина наших виробників експортує свою продукцію до ЄС, тобто вже відповідає європейським нормам і стандартам. Але потрібно розуміти, що коли Україна стане членом ЄС, ці правила будуть діяти не лише для експорту, але й для внутрішнього ринку.
На думку Миколи Білоуса, меншим виробникам, за умови дотримання всіх євростандартів, буде легше розпочати експорт, ніж великим підприємствам. Тому що в ЄС також враховують потужності — наскільки новий гравець буде впливати на європейський ринок. Також відповідність вимогам ЄС гарантує полегшений вихід на інші ринки — наприклад, країни Африки визнають європейські стандарти і можуть надати дозвіл на експорт без інспектування.
Проте, щоб українські переробники поступово та безболісно інтегрувалися в європейський ринок, потрібні перехідні періоди та інвестиції в агросектор і харчову промисловість. Якщо додаткові стандарти ЄС будуть запроваджуватись швидко, тоді український бізнес не буде встигати адаптуватись. Якщо це буде поступово, і буде можливість адаптуватись спокійно — то не буде великих викликів.
Враховуючи обмежені фінансові ресурси, враховуючи обмежену інституційну спроможність, представники сектору — провідні аграрні асоціації України — бачать, що необхідно 10 років від вступу. Це найоптимальніший, найкращий, спокійний і збалансований підхід для того, аби не нашкодити українському агросектору. Може бути швидше, але тоді потрібна фінансова підтримка. Чи буде вона зі сторони Євросоюзу, як це було в 2002-му, коли Польща вступала, і в них були мільярдні програми підтримки? Нам би цього дуже хотілося. Чи буде це у нас, враховуючи те, що Євросоюз чимало вкладає в обороноздатність України і нашу підтримку під час війни? Чи будуть додаткові кошти на те, щоб допомогти ще аграрному сектору — це велике питання.
На думку Олександри Авраменко, наразі розвиток переробної харчової промисловості доволі проблематичний в частині залучення інвестицій. Але коли Україна глибше приєднається до ланцюгів доданої вартості Європейського Союзу, буде легше залучати інвестиції та нарощувати переробку всередині країни.
Коли Україна приєднається до ЄС, для українського агросектору відкриється доступ до підтримки і зі сторони Спільної аграрної політики, з можливістю формувати і внутрішні програми підтримки також. Насправді все залежить від того, як буде сформована аграрна політика. У ЄС діють дотації, зокрема на утримання корів. Тож цілком можливо, що в майбутньому й українські фермери отримуватимуть таку підтримку. Для молочного сектору це буде дуже вагомою допомогою. Наша продукція стане більш конкурентною. Не можна казати, що ми приєднаємося до ЄС — і української молочки вже не буде. Вона буде. Просто для її посилення необхідна відповідна політика.
Сьогодні у сфері переробки молока в Україні працює понад 40 тисяч людей. Як розповів голова Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський, профільне об'єднання три роки активно працює над тим, як українському молочному сектору інтегруватися в ЄС, уже розроблено Дорожню карту євроінтеграції та Стратегію розвитку галузі до 2035 року. Насамперед молочарі вбачають перспективу в забезпеченні продукцією внутрішнього ринку, збереженні та розширенні експорту й переході на виробництво продуктів із додатковою вартістю. Щоб Україна стала в майбутньому потужним молочним хабом, потрібно інвестувати 9 млрд євро в сировинну базу, зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще 6 млрд євро потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Основними викликами молочної галузі на шляху до ЄС є відставання стандартів — сьогодні 60% українських стандартів не відповідає вимогам ЄС. Потрібно провести гармонізацію нашого законодавства до Регламенту ЄС 2026/135 та 445/2007. З 1 січня 2029 року ці регламенти повинні працювати в Україні, тобто у нас є 2,5 року для того, щоб внести зміни. Необхідно адаптувати термінологію, класифікацію, впровадження нової категорії фрагментованих продуктів. Згідно з Регламентом 445/2027 це термін для пастоподібних жирів, і найбільшим питанням є визначення — що таке масло. У Європейському Союзі масло містить більше 80% молочного жиру. В Україні наразі є три різновиди масла, і ми намагатимемося зберегти ці стандарти. Щодо виробництва молока, то виробники однозначно перейдуть на стандарти ЄС.
Експерти наголошують: щоб aгрохарчовий сектор України став важливою частиною європейського продовольчого простору, потрібнa спільна роботa. Держава має забезпечити швидку імплементацію правил і регуляторну політику, а бізнес — сприймати європейські стандарти та нововведення не як обмеження, а як інвестицію у власний розвиток.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
