Як не втратити конкурентність на продовольчому ринку: практичні кейси від виробників і експертів

Компанія «Рамедас Україна» харчує студентів, учнів шкіл, дошкільнят, пацієнтів у лікарнях, тому планує, яким буде меню щодня. Команда кухарів і технологів перш за все спирається на якість продукції, яку замовляють у виробників, ціна відіграє другорядну роль.

Наразі бізнес постав перед викликами — логістика, блекаути, збої на виробництвах, навіть втрата цих виробництв, але у ТОВ «Рамедас Україна» цінують чесність і відвертість партнера, коли постачальник може запропонувати рішення. Для компанії важливо будувати співпрацю на роки.

Рестораторка та співвласниця ресторану сучасної київської кухні «Глек» Майя Степова відмічає, що українці споживають більше продуктів саме вітчизняного виробництва. На вибір насамперед впливає смак і якість за відповідну ціну. А потім до продукту додається емоційна цінність, історія, і з цього всього формується довіра покупця до виробника. 

Як зазначив технічний директор ТОВ «Фудреформ» Ігор Мусієнко, їжа є основою еволюційного процесу, тому харчовики формують одну з основних людських потреб. Залежно від розвитку суспільства їжа еволюціонує та змінюється, відповідно, трансформуються і харчові вподобання. На зміну структури харчування впливають тригерні події, як, наприклад, пандемія коронавірусу чи війна.

На сьогоднішній день потрібно проводити підготовку широкого профілю фахівців, кулінарно-технологічного, промислового спрямування. На думку Ігоря Мусієнка, наразі харчовому бізнесу варто рухатися в бік кулінарії, виробництва продуктів, готових до вживання.

Приблизно з 10 виробничників, які звертаються за порадою щодо розробок і технологій, залишається співпрацювати лише третина, зазначає завідувач кафедри технології м'яса і м'ясних продуктів НУХТ Василь Пасічний. Але щоби покращити можливості співпраці, наука має допомагати.

Це можливо завдяки грантовій підтримці Київської обласної військової адміністрації, державних органів влади. Василь Пасічний зауважує, що за фундаментальним дослідженням харчового виробництва, на жаль, не було жодного нобелівського лауреата, можливо, в перспективі це зміниться.

Харчова галузь для Київщини є топовою. Це видно з кількості підприємств, які там працюють, кількості людей і розмірів фінансування, яке надходить до місцевих бюджетів області.

До речі, державна програма «Національний кешбек» дещо додала популярності українській продукції, і виробники, які дуже хотіли до неї потрапити (на Київщині таких понад 900), розуміли, що це їхній плюс до маркетингу.

Крім того, цього року розпочали впровадження грантової програми, яка направлена на відшкодування вартості обладнання бізнесу, який хоче займатися переробкою: 200 тис. грн з обласного бюджету можуть компенсувати підприємству за купівлю необхідного переробного обладнання. Пріоритетність надається ветеранському, соціальному бізнесу та компаніям, які очолюють внутрішньо переміщені особи.

Також діє кредитна програма «5-7-9%», при цьому, якщо бізнес бере відповідний кредит, то обласна адміністрація компенсує вартість до нуля відсотків. Цьогоріч закладено 20 млн грн на цю програму, на 10 млн грн уже провели відшкодування бізнесам.

«Ми спільно з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій започаткували програму підтримки виробників, винаходів і патентів. Можна відшкодувати 75% від вартості отримання реєстрації торговельної марки, винаходу чи патенту. Якраз інноваційність і конкурентоспроможність — це той пріоритет, який необхідно розвивати сьогодні. Понад тисячу розробок за рік отримують виробники Київщини, і ми вирішили, чому б їх таким чином не підтримувати. Цей інструмент більше орієнтований на мікро- та малий бізнес», — зауважує Наталія Гаватюк.

Також пропонують ініціативи, які направлені на розвиток індустріальних парків. Харчова галузь, зокрема і на Київщині, об'єднується, що дає змогу залучати державні та обласні кошти на підтримку інфраструктури. Сьогодні у області зареєстрований 21 індустріальний парк, серед яких є парки харчового напряму. 

До того ж у межах проєктів циркулярної економіки Київська ОВА допомагає підприємцям не тільки цифровими інструментами, а і в напрямі переробки відходів.

Бізнес, який тільки починає діяльність, будує свою бізнес-стратегію, обов'язково повинен включати аспекти IP-стратегії, стратегії інтелектуальної власності, аби захистити свою розробку.

Якщо бізнес зареєструє інтелектуальну власність на початку діяльності, то потім матиме менше проблем. Щоби безперешкодно брати ліцензії, укладати договори та отримувати за це кошти, обов'язково повинні бути зареєстровані об'єкти інтелектуальної власності.

«Ми бачимо, як війна знищує виробництва, університети, але інтелектуальну власність знищити неможливо. Це нематеріальний актив, який здатен наповнювати економіку. У нас розроблена стратегія інтелектуальної власності, відповідний проєкт уже був у 2019 році, але його не прийняли. Зараз документ у Кабінеті Міністрів, тому ми сподіваємося, що його ось-ось погодять. Там закладені аспекти щодо комерціалізації, співпраці науки та бізнесу, програм, які будуть створюватися разом із органами місцевого самоврядування», — пояснює Ольга Кронда. 

Нещодавно у проєкт «Власна справа» Мінекономіки додало відшкодування по реєстрації інтелектуальної власності та виплаті роялті. Так бізнеси можуть отримувати кошти, витрачені на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності в Європі.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua