Від споживача води до управління системою: що ОВК змінює для аграрія

Що насправді змінює створення ОВК

У 2022 році в Україні було прийнято Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Він створив правові можливості для об'єднання аграріїв, які користуються спільною меліоративною інфраструктурою.

Головна ідея ОВК — водокористувачі отримують можливість спільно управляти системою, від якої залежить зрошення їхніх полів.

Законодавство передбачає механізми передачі відповідних об'єктів меліоративної інфраструктури організаціям водокористувачів: насосних станцій, каналів, трубопровідних мереж. Умови передачі залежать від правового статусу конкретних об'єктів.

Для аграрія це означає можливість безпосередньо впливати на роботу системи. Учасники ОВК можуть вирішувати, які об'єкти ремонтувати першими, куди спрямовувати інвестиції, як організовувати обслуговування та планувати витрати.

Наприклад, якщо насосна станція споживає надто багато електроенергії, водокористувачі можуть спільно оцінити доцільність заміни обладнання та очікувану економію.

Проте сам факт створення ОВК не знижує собівартість води. Результат залежить від того, які управлінські та технічні рішення ухвалюватимуть її учасники.

Найбільший резерв економії — електроенергія

Однією з найбільших статей витрат під час подачі води є електроенергія для насосних станцій. Тому роботу над її зменшенням варто починати з аналізу фактичного споживання: скільки енергії витрачається на перекачування води, коли працюють насоси та як змінюється навантаження протягом сезону.

• Один із можливих інструментів — закупівля електроенергії за погодинними цінами на ринку «на добу наперед» (РДН).

На цьому ринку ціна змінюється залежно від години постачання. Прогнозуючи роботу насосних станцій, ОВК може планувати закупівлі з урахуванням цінових коливань. Водночас це потребує відповідної організації закупівель та обліку і не гарантує економії автоматично.

• Інший напрям — установки зберігання енергії (УЗЕ).

Зрошення має виражену сезонність. У розглянутій технічній моделі активний полив триває близько трьох місяців, тоді як решту року насосна інфраструктура використовується значно менше.

Тому ОВК може розглядати встановлення промислових накопичувачів та, за відповідних правових і технічних умов, роботу в статусі активного споживача. Ідея полягає в накопиченні електроенергії в години нижчих цін та її подальшому використанні або продажу в мережу.

У технічній концепції розглядаються, зокрема, накопичувачі потужністю 4 МВт на насосній станції. Але така модель потребує розрахунку ємності батарей, вартості обладнання, умов приєднання та окупності. Можливість компенсувати доходами від накопичувачів витрати на літній полив необхідно підтверджувати фінансовими розрахунками.

• Ще один напрям — власна генерація електроенергії.

Встановлення сонячних і вітрових електростанцій у поєднанні з накопичувачами може зменшити залежність насосних станцій від закупівлі електроенергії та підвищити надійність енергозабезпечення.

Однак повна енергонезалежність потребує відповідності генерації фактичному навантаженню насосів, резервування та технічної можливості автономної роботи.

Я б рекомендував діяти послідовно: спочатку оцінити реальне енергоспоживання, оптимізувати роботу обладнання та закупівлі електроенергії, а вже потім розраховувати доцільність інвестицій у СЕС, ВЕС та накопичувачі.

Воду й електроенергію потрібно планувати разом

Витрати на електроенергію залежать не лише від ефективності насосів, а й від того, наскільки точно господарства планують полив.

Для цього ОВК може використовувати супутниковий моніторинг стану посівів. Він допомагає відстежувати стан рослин і виявляти ділянки, які потребують уваги. Разом із погодними даними, інформацією про вологість ґрунту та агрономічними розрахунками це дозволяє точніше визначати потребу культур у воді.

На практиці процес можна організувати так:

• Агрономічна служба визначає потребу культур у воді та планові норми поливу.
• На основі заявок господарств ОВК формує графік водоподачі.
• За графіком розраховується навантаження насосних станцій.
• Відповідно планується споживання та закупівля електроенергії.

Наприклад, якщо відомо, які поля потрібно поливати протягом наступних днів, можна заздалегідь оцінити необхідні обсяги води та години роботи насосів. Це дозволяє узгоджувати потреби рослин із графіком енергоспоживання.

При цьому супутниковий моніторинг не замінює агронома чи польових вимірювань. Він дає додаткову інформацію для планування та допомагає зменшувати ризики надмірного або несвоєчасного поливу.

ОВК сама по собі не робить воду дешевою

Передача насосної станції водокористувачам не усуває її технічних проблем. Разом з управлінням інфраструктурою ОВК отримує відповідальність за її експлуатацію, ремонти та обслуговування.

Тому перед модернізацією я рекомендую провести технічний та економічний аудит системи: оцінити стан насосів і трубопроводів, фактичне енергоспоживання, обсяги водоподачі, втрати та потребу в ремонтах.

За результатами аудиту можна визначити, які інвестиції потрібні насамперед.

В одному випадку найбільший ефект дасть заміна енергоємних насосів, в іншому — ремонт трубопроводів або вдосконалення обліку води. Для вже модернізованих систем наступним кроком може стати оптимізація закупівлі електроенергії чи власна генерація.

Важливо також заздалегідь домовитися, як формуватимуться графіки водоподачі, розподілятимуться витрати, організовуватиметься обслуговування та ухвалюватимуться інвестиційні рішення.

При цьому не кожна технологія, яка потенційно знижує витрати, буде економічно виправданою для конкретної ОВК. Рішення щодо накопичувачів, СЕС, ВЕС або цифрових систем потрібно приймати на основі фактичних даних і розрахунків окупності.

Головна мета — контроль над економікою зрошення

Створення ОВК дозволяє аграріям перейти від користування меліоративною інфраструктурою до участі в управлінні нею. Водокористувачі можуть спільно визначати, які об'єкти модернізувати, як організовувати подачу води та на що спрямовувати кошти.

Заробіток на ринку електроенергії, встановлення СЕС, ВЕС чи впровадження супутникового моніторингу — це можливі інструменти підвищення ефективності, а не самоціль.

Головне завдання ОВК — забезпечити господарствам надійну подачу необхідного обсягу води за економічно обґрунтованою вартістю.

Тому створювати ОВК варто не заради самої передачі насосних станцій і трубопроводів, а заради можливості управляти їхньою роботою, модернізації та зменшення собівартості подачі води.

Олег Ковальчук, керівник відділу зрошення кластера «Придніпровський» компанії Kernel

Для довідки: блог є частиною освітньої ініціативи «Клуб практиків зрошення», започаткованої компанією Variant Irrigation.