Євроінтеграція агросектору України вже почалася і є незворотною. Виграють ті, хто почне адаптацію раніше, щоб отримати доступ до нових ринків, фінансування і більш ефективних моделей виробництва.
Україна вже виконала близько 74% положень Угоди про асоціацію щодо сільського господарства та розвитку сільських територій, і 83% — щодо безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Втім, здатність українського агросектору виконати більшість вимог ЄС та адаптуватися до них — це не стільки про цифри і майбутню вигоду для українських аграріїв (хоча ці переваги беззаперечні), скільки про можливість оновити та посилити саму європейську агропродовольчу модель.
ЄС — ринок із населенням близько 450 млн споживачів із високою купівельною спроможністю та стабільними правилами торгівлі. Україна вже на ньому про себе заявила: у 2025 році частка Євросоюзу в українському агроекспорті становила 47,5% — а це $10,7 млрд.
Найкращим прикладом того, що євроінтеграція вже працює на практиці, є дві найбільш фундаментальні законодавчі зміни для українського агросектору у 2026 році — запровадження обов’язкових стандартів благополуччя тварин та нове регулювання щодо генетично модифікованих організмів.
Стандарти благополуччя тварин стали обов’язковими з 2 березня 2026 року. Щодо ГМО — з вересня 2026 року регулювання повністю приводиться у відповідність до європейських вимог. Україна обрала трек вільної від вирощування ГМО країни, що є конкурентною перевагою не лише на ринку ЄС, а й на інших світових ринках.
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
Зі свого боку держава ініціювала регіональні діалоги про євроінтеграцію, щоб адаптувати європейські норми до реальних потреб українських виробників та почути голос агробізнесу.
Рослинництво🌾
Інтеграція України до Європейського Союзу у сфері рослинництва вважається однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.
І це основний виклик для аграріїв, адже заборона понад 100 діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР), які дозволені до використання в Україні, та одночасне виведення з обігу 60% препаратів — інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, протруйників, десикантів — та відсутність дієвих альтернатив ЗЗР, дозволених у ЄС, призведуть до значних економічних втрат українських фермерів.
Наслідками можуть стати потенційне зменшення врожайності в Україні, формування резистентності (стійкості) шкідливих організмів та збільшення витрат на регулювання їхньої чисельності.
Одним із дискусійних питань у діалозі з Євросоюзом є і використання дронів для внесення засобів захисту рослин. У цьому питанні Україна випередила ЄС у частині регулювання дронів. На рівні ЄС відсутнє регулювання, яке описує внесення ЗЗР дронами. ЄС анонсував, що найближчим часом запропонує зміни до законодавства в частині обробки рослин авіаційним методом.
У Європі авіаційний метод працює виключно на підставі дозволів. Такий дозвіл надається лише тоді, коли фермер доводить, що в нього немає іншої альтернативи, наприклад, при роботі на схилах, де звичайний обприскувач не зможе працювати. Окремо Україна створила на рівні законодавства механізми, які регламентують внесення ЗЗР дронами, оскільки в Україні цей метод зараз активно розвивається.
Владислав Седик, експерт аграрного ринку
Стандарти ЄС також передбачають дотримання суворих екологічних вимог: обов'язкову диверсифікацію сівозмін, збереження постійних пасовищ та залишення частини орних земель під паром для відновлення біорізноманіття.
Тваринництво🐄
Ключовим у контексті євроінтеграції України та адаптації законодавства у сфері тваринництва є розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика», який є складником Кластера 5 у переговорах про вступ України до ЄС.
Цей переговорний розділ охоплює гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами, зокрема щодо:
1. Благополуччя тварин (Animal Welfare): впровадження високих стандартів ЄС щодо утримання, транспортування та забою сільськогосподарських тварин.
2. Ветеринарного контролю: гармонізації українських ветеринарних норм із правилами ЄС для забезпечення простежуваності продукції та контролю за здоров'ям тварин.
3. Безпечності продукції: впровадження вимог щодо безпечності кормів і продуктів тваринного походження.
Майбутній перегляд умов торгівлі з ЄС, який запланований на 2028 рік, уже зараз передбачає, що Україна до 2028 року запровадить абсолютно всі норми з благополуччя тварин, по ветеринарній медицині та інших виробничих стандартах ЄС. Європейський Союз готовий розширювати доступ до свого ринку та до подальшої інтеграції, але за умови, що українська продукція буде відповідати стандартам ЄС і будуть впроваджені однакові умови виробництва в українських і європейських виробників.
Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ
Галузь птахівництва сьогодні найбільш адаптована до євростандартів, оскільки українські експортери вже тривалий час мають підтвердження відповідності вимогам ЄС щодо благополуччя тварин.
Харчова промисловість🌽
Переговорний розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» (сфера СФЗ) є одним із найскладніших і найбільших за обсягом у переговорному процесі та передбачає узгодження з понад 3500 актами права ЄС. Ця робота має вийти на завершальний етап до кінця 2028 року.
Офіційний скринінг щодо імплементації законодавства, адміністративних структур, офіційного контролю, системи моніторингу, статистичних даних і практичних заходів у кожному тематичному блоці пройшов успішно. Європейська комісія позитивно оцінила представлені матеріали та відзначила системність і сталість реформ у цій сфері. І це відкриває Україні шлях до прискорених переговорів щодо вступу до ЄС.
В Україні вже підготовлена Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС, яка охоплює і сферу безпечності харчових продуктів. Головна мета у цій сфері — забезпечити безпечність харчових продуктів, захистити здоров'я споживачів і гармонізувати українське законодавство зі стандартами ЄС.
Українські виробники вже впроваджують і застосовують принципи системи НАССР. Також були закріплені вимоги про забезпечення на всіх етапах простежуваності харчових продуктів і тварин, які призначені для виробництва харчових продуктів. Змінилися вимоги до надання інформації про харчовий продукт. Відбулися зміни і в державному контролі — перехід до ризик-орієнтованої системи перевірок. Тепер відповідальність за безпечність харчових продуктів несе оператор ринку.
Дмитро Богач, начальник відділу з питань безпечності харчових продуктів Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Мінекономіки України
Також послаблено тиск на малих виробників: відповідно до наказу Мінагрополітики №3498, вони не зобов’язані виконувати гігієнічні вимоги Регламенту ЄС №853/2004.
Адаптація виробників 👩🌾
Покупці дедалі частіше запитують про походження сировини, способи її вирощування, умови виробництва та відповідність вимогам безпечності. ей запит уже став одним із найсильніших стимулів для змін. І це ті самі принципи, на яких базуються європейські вимоги. Тому виробники, які сьогодні інвестують у розвиток своїх господарств, фактично вже рухаються шляхом, необхідним для майбутньої євроінтеграції, навіть якщо поки не ставлять собі за мету експорт.
Безумовно, для малого виробника це серйозний процес, який потребує часу та інвестицій. Але водночас в Україні досі існує певний міф, що європейські стандарти обов’язково означають дороге обладнання, надсучасні виробництва та масштабні реконструкції.
Маючи можливість відвідувати крафтові господарства в різних країнах Європи, бачу картину, що більшість із них не вирізняються високотехнологічними виробництвами. Їхня перевага — у правильно організованих процесах, простежуваності продукції, дотриманні вимог безпечності та зрозумілій логіці виробництва.
Наталія Табінська, засновниця та керівниця сільськогосподарського дорадчого центру «Фермерська країна», фермерка СФГ «Поле щастя», співзасновниця та член правління СК «Фермерська родина»
Адаптація не завжди означає будівництво нового виробництва. Дуже часто це питання грамотної організації процесів і поступового вдосконалення того, що вже є. І такі зміни вже відбуваються:дедалі більше крафтових господарств офіційно реєструють свою діяльність, легалізують переробку, запроваджують документування процесів і поступово приводять виробничі процеси у відповідність до сучасних вимог.
Однією зі складностей на цьому шляху є відсутність практичного супроводу виробників. Їм недостатньо ознайомитися з вимогами — набагато складніше зрозуміти, як адаптувати саме своє виробництво. Кожне господарство має особливості, тому однакові вимоги можуть реалізовуватися зовсім по-різному.
