Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.
Про це під час конференції розповів директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, повідомляє пресслужба об’єднання.
«На тлі руйнування виробничої та експортної інфраструктури українська борошномельна галузь продовжує забезпечувати продовольчі потреби країни, інвестувати у виробництво та боротися за міжнародні ринки», — наголосив він.
Родіон Рибчинський зазначив, що в Україні наразі працює 466 млинів проти 678 до повномасштабного вторгнення. Скорочення становить 31%. У 2024 році підприємства виробили 2,3 млн т борошна за встановлених потужностей близько 3,5 млн т.
«Внутрішній попит на борошно у 2025 році знизився до 2,1 млн т проти приблизно 3 млн т до війни. Таким чином, український ринок втратив 30% споживання. Операційна маржа борошномельних підприємств скоротилася з довоєнних 12% до 8%», — навів цифри фахівець.
Попри це, підприємства продовжують вкладати кошти у виробництво. Середній річний обсяг капітальних інвестицій у 2023-2025 роках становив 1,212 млрд грн проти 542 млн грн у 2022 році. Основним джерелом фінансування залишається власний грошовий потік підприємств. Млини вкладаються в енергетичну автономність, органічну та халяльну сертифікацію, поступово запроваджують стандарти ISO 22000, BRC і FSSC 22000.

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

У межах форуму «Хлібна індустрія 2026» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський підписав Меморандум про співпрацю з президентом ГС «Український експортний альянс» (UEA) Іриною Зеленіною.