Зростання попиту на безглютенові продукти в Європі робить пшоно привабливим товаром. Крім того, тривалий термін зберігання та зручність використання підвищують його конкурентоспроможність на міжнародних ринках. Український виробник пшона та пшоняного борошна — компанія «Агрофірма Поле» — вдосконалює технології переробки, щоб забезпечити максимальну якість і користь продукції.
Загалом пшоно, отримане з проса, є однією з найдавніших і найкорисніших злакових культур, що використовуються в харчовій промисловості. Поживна цінність, безглютеновий склад і універсальність роблять цю крупу популярним вибором для здорового харчування.
Характеристика | Пшоно | Пшоно (ГТО) | Кіноа | Гречка | Рис |
Безглютеновий склад | Так | Так | Так | Так | Так |
Час приготування (хв) | 25-30 | 10-12 | 15-20 | 20-25 | 20-30 |
Термін зберігання (міс.) | 12 | 18 | 12-18 | 12-18 | 12-24 |
Вміст білка (г/100 г) | 11-13 | 11-13 | 14,1 | 13,3 | 6,8 |
Вартість (ум. од./кг) | Помірна | Помірна | Висока | Середня | Помірна |
Смак | Нейтральний | Приємний, без гіркоти | Нейтральний | Горіховий | Нейтральний |
Одним із ключових інноваційних методів, який застосовують у компанії «Агрофірма Поле», є гідротермічна обробка (ГТО) пшона. Тривалий час на підприємстві проводили дослідження про вплив ГТО на технологічні, поживні та органолептичні характеристики крупи.
Гідротермічна обробка — це технологія, яка передбачає використання пари та контрольованої температури для обробки крупи (пшона) перед подальшою переробкою (наприклад, виробництво борошна).
У процесі виробництва пшона «Агрофірма Поле» застосовує цей метод після видалення квіткової оболонки, а саме — калібрування, видалення домішок, сортування, металодетекція. Після парової обробки зерно висушується до вологості 12%, що забезпечує оптимальні умови для зберігання.
Такий підхід дозволяє компанії створювати 100% натуральний продукт, який відповідає вимогам безглютенової дієти та стандартам здорового харчування.
Гідротермічна обробка є інноваційним рішенням, яке дозволяє «Агрофірмі Поле» виводити пшоно на новий рівень якості. Завдяки цій технології досягається:
«Наші дослідження та виробничі дані підтверджують, що гідротермічно оброблене пшоно має значні переваги перед традиційним продуктом, що робить його перспективним для європейського та інших ринків», — зазначають у компанії.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Фахівці компанії «Оліс» дослідили гречку за фракційним складом і визначили, що екологічно вирощену крупу переробити складніше, ніж ту, яка росла з використанням хімії.

Дефіциту проса не буде, оскільки були роки з іще меншими площами посівів — по 50-60 тис. га (у 2024 р. засіяно 89,3 тис. га).

Україна постачає на світові ринки не лише сировину, але й успішно продає за кордон перероблену органічну продукцію з доданою вартістю. Сьогодні вітчизняні виробники стійко протистоять численним проблемам та долають перешкоди, а також активно продовжують експортувати готову органічну продукцію по всьому світу. За даними електронної системи управління Європейської комісії TRACES, у 2022 році Україна стала третім найважливішим постачальником органічної продукції до ЄС.