Просо — культура без відходів, яку досить широко використовують як страхову рослину для пересіву загиблих озимих та ранніх ярих і для пожнивних посівів на зелений корм.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
Зокрема, значна кількість крохмалю дозволяє використовувати просо для виробництва спирту. Отримане з проса пшоно не містить клейковини — глютену, а тому його вживають люди, які мають глютенову непереносимість.
«Водночас фахівці з генетики рослин активно працюють над перетворенням проса на енергетичну рослину. Солома та полова проса за своїми якостями наближаються до лугового сіна — 0,41 кормових одиниць. Просяне ж сіно краще від сіна з вівса, сорго, кукурудзи чи тимофіївки, а за якістю зеленої маси просо переважає кукурудзу та сорго», — додає науковець.
Отже, на думку науковців Інституту аграрної економіки, просо може бути цікавим для аграріїв з цілої низки причин, а саме:
1. Висока стійкість до посух: культура добре пристосована до вирощування в умовах недостатнього зволоження, що є актуальним в умовах глобального потепління.
2. Невибагливість до ґрунтів: просо може рости на бідних ґрунтах, де інші зернові культури не дають бажаного врожаю.
3. Короткий вегетаційний період: просо має швидкий цикл дозрівання, що дозволяє отримувати врожай за короткий період та використовувати культуру як страхову за несприятливих агрокліматичних умовах.
4. Стійка врожайність: культура дає стабільні врожаї навіть за несприятливих умов.
5. Економічна вигода: має постійний попит, водночас витрати на вирощування проса порівняно низькі, що робить її економічно вигідною культурою.
Зазначені характеристики дозволяють вважати просо потенційно привабливим для вітчизняних аграріїв, особливо в регіонах з частими кліматичними негараздами та обмеженими природними ресурсами.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Найсильніша за останні роки посуха в Чехії загрожує врожаю зернових культур, ріпаку, кукурудзи, картоплі, цукрових буряків, сої, винограду та фруктових дерев.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

У Великій Британії фермери одночасно потерпають від браку води, падіння врожайності та нової хвилі спеки, тому попереджають про можливий дефіцит окремих продуктів.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.

Валовий збір зернових і зернобобових культур 2025 року очікується на рівні 53,4 млн т, що на 5,1% менше за торішні показники.

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.