прогноз

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, адже це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням.

Україна пройшла точку неповернення. Зокрема, аграрна галузь увійшла в надскладний період свого існування: на 30% менше зібраного врожаю, обмежений експорт, половина незасіяних площ наступного року, брак ліквідності та невизначеність.

Міграція і окупація знизили цього року споживання молочної продукції на 20-22%. На наступний рік очікується зростання споживання на 3-5%, що зумовлене очікуванням стабілізації економіки, а також фактором зворотної міграції.

Поступове відновлення економіки прогнозують у третьому кварталі наступного року. Це пов’язують із ймовірним закінченням гарячої фази війни.

З відкриттям зернового коридору і збільшенням відвантаження соняшникової олії наливом з глибоководних портів на більш віддалені ринки, що традиційно імпортують нерафінований продукт, частка в експорті рафінованої продукції в сезоні-2022/23 може скоротитися. Проте, враховуючи подальше здорожчання енергоносіїв, очікується стабільно високий попит з боку традиційних покупців рафінованої олії.

Для переробки молока перше півріччя 2023 року з урахуванням налагоджених процесів годівлі у тваринництві має бути позитивним. Але плани аграріїв щодо посівів на наступний рік негативні, тому очікується збільшення ціни заготівлі кормів, відповідно й собівартості виробництва молока.

Основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають істотних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням.

Незважаючи на війну, сировари розраховують на збільшення продажів своєї продукції у грудні, вважаючи, що українці навіть у таких умовах будуть святкувати новорічні та різдвяні свята.

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, покращивши його до 67,5 млн т. Це пов’язано зі збільшенням площ, з яких буде зібрано врожай, та покращенням середньої врожайності з 3,57 т/га до 3,64 т/га. Попередній прогноз врожаю складав 64,5 млн т.

Для українських фермерів продовження дії зернового коридору — дуже позитивний знак. Але на світових ринках ціна на зернові падає вже майже місяць, з моменту перших надій на відновлення роботи «зернової ініціативи», адже всі розуміють, що на ринках з’явиться більше товару.

Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.

Цього сезону частка продажів плодоовочевої продукції в торговельних мережах може знизитися через міграцію населення та втрати магазинів на окупованих територіях та у містах, де ведуться бойові дії.

Велика частина української економіки пов’язана з сільським господарством, і не слід недооцінювати його значення для політичної стабільності.

Згідно з оперативними даними, експорт соняшнику з України у 2021/22 МР сягнув історичного максимуму, склавши 1,63 млн т, що відбулося через призупинення експорту соняшникової олії та суттєве скорочення переробки олійної всередині країни.

Посуха у країнах північної півкулі призвела до значного скорочення виробництва зернових на 2022 рік.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

За оптимістичного сценарію наступного сезону може бути перероблено 11-11,6 млн т соняшнику, але якщо порти будуть заблоковані, ця цифра не перевищить 8 млн т.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.