прогноз

Через війну в Україні кардинально змінилася структура експорту: якщо минулого року понад 80% припадало на соняшникову олію та шрот, то з початку війни в експорті соняшник займає частку 38%.

У 2022/23 МР очікуване скорочення валового збору зернової порівняно з попереднім сезоном буде становити 39% — з 86 млн т до 52,3 млн т. Враховуючи це, а також обмежену пропускну здатність експортної інфраструктури України, експортний потенціал пшениці може скласти близько 12 млн т, що на 36% нижче показника 2021/22 МР.

Зважаючи на частково окуповані Херсонську і Запорізьку області, де найбільше вирощують пшениці, ячменю і соняшнику, а також недотримання аграріями агрономічних заходів, очікується, що врожай пшениці буде значно меншим — на рівні 16,5 млн т, що вдвічі менше, ніж прогнозувалося до війни.

Сільськогосподарські виробники України зберуть 10 млн т насіння соняшнику.

Виробництво зернових культур з урахуванням оперативних даних про результати посівної кампанії та поточних агрокліматичних умов очікується на рівні 52,4 млн т.

Показники України щодо виробництва та експорту пшениці в 2022/23 МР будуть на рівні 21,5 млн т і 10 млн т відповідно.

Через понесені втрати в результаті боїв чи окупації територій, де знаходяться ягідні ферми, цьогорічний урожай скоротиться на 30-50% залежно від ягоди.

Якщо ризики інвесторів, викликані війною, суттєво зменшаться або й зникнуть повністю, інвестиційні процеси в сільському господарстві швидко активізуються. Адже додаткові вигоди агровиробників від зростання цін на продукцію перевищуватимуть впливи негативних чинників, що прискорюватиме окупність інвестицій.

Оціночно втрати ВВП України через скорочення обсягів виробленої продукції у МСБ складуть 23%.

Бойові дії в Україні ведуться в місцях, де має проходити посівна, тож її зрив призведе до негативних наслідків для всіх країн. Проте в Україні голоду не буде, оскільки є запаси минулорічного рекордного врожаю, який просто не може бути експортований. Страждатимуть ті країни, куди це зерно не доїде.

Сільгоспвиробники, ймовірно, будуть економити на добривах, не на насінні. Ним аграрії вже забезпечені найбільшою мірою — на 80% від потреби, добривами — на 64%, ЗЗР — на 64%. Найменше закуплено палива.

На аграрний ринок цього сезону чекають низький урожай, велика собівартість виробництва та чергова хвиля виходу з аграрного бізнесу. Адже не всі готові до нових вимог ринку: оподаткування, вирішення проблеми зменшення родючості та декарбонізації.

Більшість експертів вважають, що світова економіка продовжить позитивно розвиватися за рахунок великого наявного обсягу грошей, тож економічні очікування на цей рік досить оптимістичні.

До 12 серпня оцінка врожаю зерна кукурудзи на 2021/22 МР базувалася на математичних розрахунках, в основу яких було покладено формулу: розмір посівних площ поточного сезону, перемножений на середню врожайність за попередні 5 років.