Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, покращивши його до 67,5 млн т. Це пов’язано зі збільшенням площ, з яких буде зібрано врожай, та покращенням середньої врожайності з 3,57 т/га до 3,64 т/га. Попередній прогноз врожаю складав 64,5 млн т.
Про це йдеться у повідомленні Української зернової асоціації.
«Експорт з України за цих умов в 2022/2023 маркетинговому році може скласти 47,5 млн т за умов збереження морського шляху експорту до кінця сезону. Водночас за перехідних залишків на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 19,2 млн т», — коментують експерти.
Врожай пшениці в Україні цього року склав 19,3 млн т. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 13 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 6,9 млн т.
Оцінка врожаю ячменю теж покращилася і складає 5,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. Урожай кукурудзи в цьому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 20 млн т, а перехідні запаси — 7,8 млн т.
Врожай соняшнику очікується на рівні майже 10 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт — на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).
Врожай ріпаку попередньо склав 3,15 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт у 2022/2023 МР очікується на рівні 2,8 млн т. Врожай сої очікується на рівні майже 3,6 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 3,5 млн т.
Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт до кінця сезону. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують. Попит на українське зерно зростатиме й надалі разом зі збільшенням кількості населення на Землі, яке нещодавно перетнуло позначку 8 млрд. людей.
Попередній прогноз врожаю зернових та олійних на наступний рік оцінюється на рівні 53,2 млн т, а експорт — на рівні 39,7 млн т. Все залежатиме від того, в яких умовах українські аграрії зможуть провести весняну посівну, а згодом і збір урожаю.

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Підрозділ компанії «Західний Буг» у с. Чорний острів розпочав копання цукрових буряків.

ІМК завершила жнива соняшнику.

Спецпризначенці Національної поліції прикривають небо над аграріями Запорізької області під час збору врожаю.

Аграрії Київської області станом на початок жовтня зібрали зернові, зернобобові та олійні культури на площі 668,98 тис. га. Валовий збір становить 2,56 млн т.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Погодні аномалії, пов’язані з Ель-Ніньйо, скорочують перспективи виробництва цукру в ключових країнах-виробниках. Після очікуваного надлишку ринок може перейти до дефіциту в новому сезоні, а ф’ючерси на цукор-сирець із липня зросли більш ніж на 25%.

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.