Відсутність грошей, логістики та заміновані поля. Проблеми агросектору почнуться у 2023 році

Керівник торгового департаменту MK Merchants SA Цезар Мациборськи говорить, що росія почала війну на багатьох рівнях, зокрема й на сільськогосподарському. Навіть якщо у фермера збереглася техніка, то земля замінована. Експортоорієнтовані агропідприємства не мають можливості експортувати, а якщо таку компанію відрізати від морських портів, вона зупинить свою діяльність. 

Питання планування стало найбільш актуальним за весь період торгівлі українських компаній. 

Посил сьогодення від юристів — обов’язково переглядати форвардні контракти і враховувати юридичні ризики, які мають величезне значення. Зараз контракти в тих форматах, в яких вони працювали до війни, на жаль, не захищають продавця належним чином. Майже всі ризики лежать на продавці. 

За інформацією експерта ринку олійних культур «УкрАгроКонсалт» Юлії Гаркавенко, урожай цього року суттєво знизиться. Окуповані території не встигають підготуватися до посівної кампанії, а це 2 млн га. Також очікується незначне скорочення площ під озимими культурами і на неокупованій частині. Фермери мають великі запаси зерна, немає змоги експортувати залишки минулорічного врожаю. 

Дані прогнози підтверджує комерційний директор «Харвіст Холдинг» Тетяна Алавердова. Вона зазначає, що така стратегія і в їхній компанії, оскільки немає розуміння, чи буде постачання добрив. А якщо буде, то наскільки виросте ціна, і чи варто взагалі тоді вирощувати пшеницю. 

Сільськогосподарська компанія може бути профінансована з двох джерел: банківське фінансування або гроші, які аграрії отримують від продажу врожаю. Зараз банківського фінансування недостатньо, фінансові установи із західних країн не будуть інвестувати у таких умовах, а залишки зерна не продаються. Тож фінансовий директор агрохолдингу Agromino Світлана Омельченко зазначає, що виходить ситуація, в якій приходиться вирішувати — не що краще сіяти, а за що сіяти.

Окрім того, що посіятися, Тетяна Алавердова зауважує, що аграріям потрібно зібрати кукурудзу та соняшник. Погода зараз дарує дощі. Це добре для озимих, які вже посіяні, але що робити з  кукурудзою? Її треба сушити. 

За словами експерта, будуть підключатись нові постачальники, перевірені партнери, такі як Норвегія чи США. Тому ціна буде вищою, оскільки здорожчає логістика. 

Тетяна Алавердова зазначає, що за її підрахунками, зараз вартість сушіння зерна кукурудзи — 50 $/т. Тому «Харвіст Холдинг» скорочуватиме її виробництво, оскільки це нерентабельно.

Юлія Гаркавенко підтверджує, що фермери будуть відмовлятися від вирощування кукурудзи, і не тільки в Україні. Основні українські конкуренти з соняшнику — Румунія та Болгарія — теж відмовлятимуться. Щодо сої, то вона набирає популярності, адже для неї потрібно менше добрив. У Європі не виключають, що будуть дотувати її вирощування. 

Аграрний сектор — це не лише виробництво, а ще й переробка. Експерт зернового ринку та зберігання, ФАО, Україна Родіон Рибчинський говорить, що перспективи харчової промисловості ще більш сумні, ніж для аграрного сектору, «оскільки ми останні в черзі на логістику, зараз йде сировина за кордон тими шляхами, які відкриті». 

За прогнозами Світлани Омельченко, 2023 рік буде зроблений у стилі — як з мінімальними ресурсами не зупинити підприємство. «Агросектор, як маятник. Якщо зараз не засіяти всі площі, то наступного року буде ще менше грошей, це як математична прогресія. Ситуація ще більше погіршиться. Тож нам потрібно засівати всі доступні площі, а якщо недостатньо грошей, використовувати екстенсивні методи», — зазначає вона. 

Зі свого боку Тетяна Алавердова наголошує, що Україна не витримає цієї боротьби без підтримки від усього світу. Якщо Україна потрібна світу як гарант продовольчої безпеки, то необхідно разом шукати шляхи, які допоможуть агрогалузі витримати ці складні роки.

Наталія Помянська, AgroPortal.ua