
Україна виробить близько 100 тис. т селітри в серпні та вийде на рекордні 220+ тис. т за всіма видами азотних добрив. Це найбільший показник з березня 2022 року.

Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн т зернових і 20,3 млн т олійних.

Світове виробництво цукру буде нижчим за очікуване споживання другий сезон поспіль у сезоні 2023/24 (жовтень-вересень), оскільки майже рекордного виробництва в Бразилії буде недостатньо, щоб компенсувати скорочення в інших регіонах.

Обсяг збитків через зупинку дії зернової ініціативи може сягнути кількох мільярдів доларів. Йдеться про період до кінця поточного року, якщо її так і не вдасться поновити.

НБУ помірно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році — з 2,0% до 2,9%. Прогнозоване зростання реального ВВП у 2024 році — на 3,5%, а у 2025 році — на 6,8%.

Перегляд аграріями структури сівозмін внаслідок збитків через суттєве подорожчання внутрішньої логістики у 2022 році та наявні логістичні обмеження експорту стимулюватимуть агровиробників радикально скоротити обсяги вивезення зернових культур на експорт у 2023-24 маркетинговому сезоні.

Українська зернова асоціація попередньо оцінює потенційний врожай 2023 року на рівні 68 млн т зернових та олійних, що на 36% менше, аніж врожай 2021 року (106 млн т) перед повномасштабним вторгненням росії.

Пропозиція зернових та олійних у світі зростає, дещо кращі прогнози врожаю в основних регіонах-виробниках, і вже Світовий банк прогнозує подальше падіння цін цього і наступного року.

Спільний внутрішній ринок цукру країн ЄС у 2022/23 МР є дефіцитним — 2 млн т. Згідно висловлювань провідних аналітичних агенцій, дефіцит у межах 2 млн т збережеться і у наступному 2023/24 МР.

Ринок цибулі в Україні цього року стабілізується. Водночас на міжнародному ринку цибулі також відбуваються позитивні зміни: зростання посівних площ під овочем у Нідерландах, а також відбулося перепідписання контрактів з країнами Південної Африки та Європи.

З минулого сезону Україна має перехідні залишки кукурудзи на рівні близько 8 млн т, ще 27 млн т було зібрано в 2022/23 році, що разом складає близько 35 млн т.

Нормальним є співвідношення вартості добрив і пшениці близько 2:5, карбаміду і NPK — 3 та 3,5:1. Цілком реально повернення до цих співвідношень через 1,5 року за умови, що ціна азотних добрив знизиться на 47%, а вартість пшениці лишиться на сьогоднішньому рівні.

2022 рік став роком масштабної продовольчої кризи в світі: воєнні дії на території України нагадали всім, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Для вітчизняних виробників цей рік став точкою неповернення до роботи в тих умовах, які були до війни. Незважаючи на складну ситуацію, молочна галузь України гідно долає труднощі воєнного часу, пристосовуючись до нових умов і навіть маючи свої перемоги.

Падіння ВВП України у 2023 році становитиме від 0 до 5%, інфляція прогнозується на рівні 20%.

В Україні не було критичних мінусових температур, які б значно пошкодили посіви озимих культур, тому ситуація некритична.

В Україні зберуть менше зернових, а на сільгоспвиробників чекає важкий рік. Основна і найбільша проблема в тому, що аграріям не вистачає ліквідності та кредитних коштів.

Work.ua поспілкувався з HR-спеціалістами 37 компаній малого, середнього і великого бізнесу та дізнався про їхні очікування від 2023 року.

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає через те, що українці стають дедалі біднішими. Тому молочну галузь чекає попереду непростий рік.

Останні 3−4 роки близько 5% кукурудзи залишалось у полі. Фермери не встигали її скосити через велику вологість і намагалися залишити в полі. Адже якщо сушити зерно з 28-30% вологості — витрати будуть шаленими. А цього року вони ще більш фантастичні.