переробка

Українська економіка, за умови ефективного залучення країни в орбіту політики відкритої стратегічної автономії Євросоюзу, вийде на нову траєкторію зростання, що дасть можливість подвоїти ВВП і докорінно змінити структуру економіки за наступне десятиліття.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.

Покращення погодних умов в Аргентині та встановлення сухої погоди в Бразилії знизили спекулятивний тиск на ринок сої, що спричинило різке падіння експортного попиту на українську продукцію.

Уже декілька років поспіль на світовому ринку соняшникову олію витісняють ріпакова та соєва, а пальмова зрівнялася з нею в ціні. Водночас Україна втрачає лідерство у виробництві соняшникової олії. Цього сезону в січні був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років.

Чотири агропереробні заводи та дві електростанції побудують в індустріальному парку «Вуглецево-нейтральний еко-агро-хаб «Поділля-Городок» (м. Городок Хмельницької області), який за площею наразі є найбільшим в Україні — 150 га.

«Горіхова садиба у Буговому» на Кіровоградщині на 3 га вирощує мигдаль, фундук, пекан і волоський горіх. До війни тут запустили лінію з переробки волоського горіха.

Cвітове виробництво томатів на переробку поточного року складе 40,5 млн т, що на 11,5% менше, ніж торік.

Очікувати, що соняшник буде суттєво дорожчати, українським аграріям не варто. Для фермера зараз вдалий момент продавати, адже ціна вигідна.

За останній рік попит на соняшникову олію в Китаї знизився. Це компенсувало зростання попиту в Індії. Чи повернеться КНР до соняшнику — поки що такого оптимізму в китайських рафінаторів немає.

Високий потенціал сфери переробки сільськогосподарської продукції в Україні використовується ще далеко не повністю.

Сьогодні в Україні дедалі більше уваги приділяється створенню агропереробних виробництв й індустріальних парків, у межах яких можливо розмістити такі виробництва. Це забезпечує сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Зважаючи на те, що цього сезону в Україні зібрано 6 млн т сої, очікується, що 3,5 млн т буде експортовано та 2-2,5 млн т піде на переробку.

Україна повернулася до традиційного використання врожаю олійних: увесь соняшник переробляється всередині країни, 90% ріпаку експортується, а великий урожай сої дозволяє як експортувати, так і переробляти.

Державні програми підтримки агробізнесу продовжують відкривати нові можливості для фермерів і підприємців. Серед ключових ініціатив — програма грантів на переробні підприємства та мікрогранти для створення власної справи, які спрямовані на зменшення сировинної залежності економіки та створення нових робочих місць.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області презентувало новинку — мед, який було зібрано у заповідній зоні Тарасової гори.

М’ясопереробні підприємства України у 2024 році наростили закупівлю сільськогосподарських тварин на 11,5% порівняно з 2023 роком. Загальний обсяг закупівель склав 2,107 млн т.

Кліматичні зміни вже безпосередньо впливають на якість урожаю сої в Україні. Зокрема, умови цього сезону суттєво змінили характеристики зібраної продукції.

В Україні потрібно збільшувати площі під бобовими, зокрема горохом, адже на ринку не вистачає сировини для переробки.

Для олійних цей сезон видався доволі непростим: недобір урожаю соняшнику та його стримані продажі призвели до зниження виробництва соняшникової олії, натомість зросла переробка сої. За неї бралися навіть ті переробники, які раніше не займалися цією культурою, адже на ринку відчувався дефіцит сировини.