Стартували торги на розмінування сільгоспугідь за заявками 2025 року
Агросектор після трьох років війни: виклики сьогодення та плани на відновлення
28 лютого 2025, 05:57 590
До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.
Провідні експерти аграрного сектору розглянули головні виклики та можливості агробізнесу в сьогоднішніх реаліях під час онлайн-дискусії, присвяченій третім роковинам широкомасштабної війни та її впливу на аграрний сектор України, організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу».
Економічні втрати: фокусувати ресурси на територіях з економічним потенціалом
Масштаби руйнувань у сільському господарстві є колосальними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, прямі збитки галузі перевищують $10 млрд. Ці втрати включають зруйновану інфраструктуру, пошкоджену техніку, знищені склади та елеватори.
Ще однією великою проблемою є втрати орних земель. Через окупацію та мінування близько 20% сільськогосподарських угідь залишаються недоступними для обробітку. Це понад 6 млн га. Проблема мінування є особливо гострою у прифронтових регіонах.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, процес розмінування є критично важливим для відновлення галузі.
«Ми маємо повернути ці землі в обробіток, адже від цього залежить не лише наша економіка, а й глобальна продовольча система», — зазначив він.
Проте розмінування — це складний і тривалий процес, який потребує значних фінансових ресурсів і міжнародної допомоги. Голова Ради директорів Agromino Петр Крогман наголошує на необхідності урахування економічної доцільності під час розмінування: «Необхідно фокусувати ресурси на тих територіях, які мають економічний потенціал. Ми не можемо дозволити собі витрачати ресурси на нерентабельні землі».
Регіональні дисбаланси: забезпечити підтримку аграріїв із постраждалих областей
Окрім втрати земель, війна спричинила значний дисбаланс між регіонами. Західна частина України, яка залишається відносно безпечною, демонструє високі економічні показники. Натомість фермери зі сходу та півдня країни стикаються із серйозними викликами. Зруйнована інфраструктура, складна логістика, обмеження у доступі до ринків та підвищені ризики для життя створюють нерівні умови для ведення бізнесу.
Айварас Абромавичус, голова Наглядової ради ГК «Агро-Регіон»
Фермери на заході мають змогу продовжувати роботу в стабільних умовах, тоді як аграрії зі сходу стикаються зі щоденними викликами. Це питання не лише економіки, а й національної безпеки. Ми маємо забезпечити справедливий розподіл ресурсів і підтримку для постраждалих регіонів.
Grain from Ukraine: Україна лишається надійним партнером і постачальником продовольства
Попри труднощі Україна продовжує виконувати свої міжнародні зобов’язання. Одним із найуспішніших прикладів стала ініціатива Grain from Ukraine, яка дозволила забезпечити продовольством понад 10 млн людей у найбідніших країнах світу.
Україна, як і раніше, залишається важливим гравцем у глобальній продовольчій системі. За словами Петра Крогмана, вітчизняний агросектор демонструє унікальну здатність адаптуватися до нових умов.
Петр Крогман, голова Ради директорів Agromino
Україна довела, що навіть у найскладніших обставинах вона може залишатися надійним партнером для світу. Ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання й допомагаємо зберігати стабільність на світовому ринку продовольства.
Інтеграція до ЄС: величезний потенціал для співпраці в агросекторі
Український аграрний сектор стоїть перед важливим етапом адаптації до європейських стандартів. Євросоюз став одним із ключових партнерів України, відкривши ринки для безмитного експорту вітчизняної продукції. Нульові квоти дозволили значно збільшити обсяги торгівлі навіть в умовах війни.
Проте інтеграція вимагає системних змін у багатьох аспектах, зокрема — відповідність екологічним стандартам, забезпечення сталого розвитку та дотримання жорстких норм контролю якості продукції. Айварас Абромавичус наголошує на важливості спільної роботи з європейськими партнерами: «Україна та ЄС мають величезний потенціал для співпраці. Але для того, щоб повністю реалізувати цей потенціал, Україна має адаптуватися до європейських правил і стандартів. Це відкриє нові можливості не лише для агросектору, а й для всієї економіки країни».
Водночас європейські фермери висловлюють занепокоєння через конкурентні переваги українських аграріїв, зумовлені нижчими виробничими витратами. Це питання потребує комплексного вирішення, яке включає розробку спільних програм підтримки малих фермерів, впровадження екологічно чистих технологій та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.
Трудові ресурси в агросекторі: автоматизація рятує від дефіциту робочої сили
Використання сучасних агротехнологій, автоматизація процесів і залучення технологій точного землеробства стали основними інструментами для подолання дефіциту робочої сили.
«Використання новітніх технологій — це не просто вимога часу, а необхідність для збереження конкурентоспроможності українського аграрного сектору. Інновації дозволяють компенсувати втрати робочої сили та підвищувати ефективність виробництва», — зазначив Петр Крогман.
Роль міжнародних інвестицій у відновленні сектору
Інвестиції міжнародних фінансових інституцій стали важливим джерелом підтримки для українського агросектору. Такі організації, як Світовий банк, ЄБРР і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, реалізують програми, спрямовані на забезпечення фінансування для аграріїв. Зокрема, діють грантові програми для підтримки фермерів, які працюють у постраждалих регіонах. За словами Петра Крогмана, міжнародні інвестиції дозволяють не лише підтримувати фермерів у короткостроковій перспективі, а й створювати умови для довгострокового розвитку. Адже гранти та пільгові кредити допомагають господарствам модернізувати обладнання, запроваджувати нові технології та покращувати якість продукції.
Важливим аспектом є залучення приватних інвесторів. Айварас Абромавичус наголосив, що прозорі умови ведення бізнесу та гарантії безпеки для інвесторів мають стати пріоритетом державної політики: «Україна повинна створити сприятливі умови для залучення міжнародного капіталу. Це стосується не лише фінансових питань, а й захисту прав інвесторів, спрощення регуляторних процедур і забезпечення стабільності».
Прогнози для агросектору після закінчення війни
Експерти та учасники ринку погоджуються, що український агросектор має величезний потенціал для відновлення та зростання. Проте для цього необхідно виконати низку умов:
- Розмінування земель, відновлення інфраструктури та гарантії стабільності є першочерговими завданнями.
- Впровадження інновацій дозволить підвищити продуктивність і конкурентоспроможність.
- Відповідність стандартам ЄС відкриє нові ринки для української продукції.
- Розвиток переробної промисловості створить додану вартість і забезпечить робочі місця.
«Україна має всі шанси стати одним із лідерів глобального аграрного ринку. Але для цього потрібні скоординовані дії держави, бізнесу та міжнародних партнерів», — переконаний Айварас Абромавичус.
Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що український агросектор демонструє стійкість і готовність до розвитку
Алекс Ліссітса, президент УКАБ
Жодні труднощі не зможуть змінити наш стратегічний курс. Українські аграрії не просто адаптуються до нових реалій, а вже активно формують майбутнє галузі, впроваджуючи європейські стандарти та підвищуючи якість продукції. Це не просто необхідність, а й ключ до успіху на міжнародних ринках.
За словами керівника європейського офісу УКАБ Назара Бобицького, інтеграція українського агросектору до європейського ринку — це унікальна можливість.
Назар Бобицький, керівник європейського офісу УКАБ
Важливо, щоб Україна не просто виконувала формальні вимоги, а ефективно використовувала європейські інструменти для розвитку власної аграрної галузі.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua
