переробка

Найближчими роками в Україні планується розвиток галузі переробки та збільшення її частки з 8% у ВВП до середньоєвропейського показника — 20%.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з освітнім проєктом «Агрокебети» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) оголошує про створення сучасного навчального центру для підготовки та перепідготовки фахівців у секторах зберігання та переробки зернових і олійних культур.

У Києві 29-31 жовтня 2024 року відбудеться головна подія цієї осені — Agro2Food.

Незначні дощі, які пройшли майже на всій території країни минулого тижня, практично не перешкоджали просуванню збиральної кампанії, що сприяло поступовому насиченню ринку соняшником.

Компанія «Західний Буг» розпочинає будівництво переробного комплексу з переробки пшениці м’яких та твердих сортів.

У Черкаській області побудують завод із переробки картоплі на пластівці. Створює виробництво овочевий підрозділ насіннєвої компанії «Маїс», підприємство «Філд Груп».

Якщо виробник досяг високої якості продукції та ціни для споживача, він може оперувати на будь-яких ринках. Тож якщо Україна зможе ці два компоненти поєднувати і утримувати, то вітчизняний крохмаль має перспективи експорту в усьому світі.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

Підприємство ТОВ «НВА «Перлина Поділля» планує будувати завод із виробництва соєвої олії потужністю 40 т/добу.

Продукцію ТМ «Найдорожче сало в Україні» внесли до Книги світових рекордів як найдорожче сало в Україні, презентоване за кордоном.

Якщо Україна хоче зайняти достатню частку ринку агропродукції у Африці, насамперед потрібно зосередитися на Танзанії. У цій країні сприятливий інвестиційний клімат, прозора політика для розвитку бізнесу, чітко окреслені процедури для створення і реєстрації іноземного агробізнесу та прозорі процеси придбання землі, а законодавча база дозволяє гарантувати надійність контрактів.

ТМ «Найдорожче сало в Україні» почала свою роботу ще до повномасштабного вторгнення. Сьогодні полтавське виробництво випускає близько тисячі банок сала, які можна придбати в декількох магазинах Полтави, а також у Хмельницькому та Ужгороді.

Інститут картоплярства НААН працює над створенням якісних сортів картоплі, переважно тих, які мають невисокий вміст крохмалю, проте націлені розширювати асортимент висококрохмальними сортами.

Україна бачить безліч можливостей та напрямів для співпраці зі Світовим банком.

За останні декілька років Україна з імпортера крохмалю перетворюється на експортера. За цей час побудовано низку сучасних підприємств, оснащених імпортним обладнанням, які переробляють картоплю на крохмаль.

В Україні за підсумками 2023/24 МР було перероблено трохи більше 15 млн т соняшнику. Це на 9% перевищило показник попереднього сезону та значно перевищило попередні очікування, в основному через недооцінений урожай і перехідні залишки олійної попередніх років.

До повномасштабного вторгнення росії споживання картопляного крохмалю в Україні складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Точкою відліку рівненського бренду Oda Smakot є пастила, яку 6 років тому почала виготовляти Тетяна Новачук. Згодом асортимент поповнився йогуртасиками та курячими джерками. Та на цьому майстриня не зупинилася й нещодавно здивувала всіх картиною, яка повністю намальована пастилою.