Чому соняшникова олія втрачає позиції: розбір світового ринку

Соя: збільшення виробництва та надлишкові обсяги 

По сої спостерігається рекордна пропозиція у світі. Латиноамериканський урожай, за останніми даними USDA, більший на 16 млн т проти минулого сезону, світовий урожай зріс на 24 млн т порівняно з минулим сезоном, до того ж є великі перехідні запаси — 12 млн т. Тому додатковий обсяг сої у світі складає 35 млн т, що в еквіваленті олії буде 6-6,5 млн т. Цей обсяг перекриє усі втрати у виробництві ріпакової, соняшникової олії й навіть пальмової. 

«Глобально є ріст споживання, але зростає і виробництво. Вони балансують, можливо, споживання більше, але питання у тому, де саме воно більше», — додав Сергій Репецький. 

Прогнозується, що зміни у сфері регулювання UCO та імпортної ріпакової олії на біодизель у США дадуть суттєву підтримку соєвій олії місцевого виробництва та ціні на торговій біржі СВОТ. 

Світова пропозиція соєвої олії буде визначатися споживанням шроту: наскільки високим буде попит на шрот, настільки активно буде перероблятися соя і пропонуватися соєва олія. 

«Ціни на шрот будуть під високим тиском протягом 2025 року. При тому, що соєва олія буде найдешевша, її будуть купувати як на біодизель, так і на харчове споживання доволі активно», — зазначив Сергій Репецький. 

Соя в Україні цього сезону достатньо активно перероблялася з подальшим експортом соєвої олії та соєвого шроту. Але, на жаль, є проблеми з продажем українського соєвого шроту, підкреслив аналітик: «Його там ніхто не чекав, ще ніколи український соєвий шрот не виходив так масово на експорт через порти. Є величезна конкуренція з аргентинським, бразильським, американським соєвим шротом, і ціни на український дуже низькі».

Ріпакова олія витіснила соняшникову з енергетичного ринку

Світовий баланс попиту-пропозиції (supply-demand) ріпаку цього сезону скоротився на 5,4 млн т. Ріпаку зібрали менше, на ціни вплинули геополітичні фактори, першочергово це конфлікт між Канадою та Китаєм. У цій ситуації дуже багато китайського ріпаку було законтрактовано в Європу. Хоча це ГМ ріпак, але він відповідає критеріям сталого розвитку і добре йшов для виробництва біодизелю. Китайський ріпак був і залишається дешевшим на 35 євро/т порівняно з європейським і українським. 

Заява Трампа про те, що імпортна ріпакова олія не буде включатися до карбонових кредитів, сприяла пожвавленню продажів ріпаку з Канади. Тож менший урожай ріпаку в Європі компенсувався імпортом 4,6 млн т ріпаку з Канади, Австралії, України.

Вікно можливостей для українського ріпаку

За загального падіння виробництва й перерозподілу потоків дефіцит ріпаку в Європі абсолютно відсутній. «США закриває попит на ріпак в енергетичному секторі своєю соєвою олією, а в 2025 році, якщо треба буде, вони посіють більше ріпаку. Це надовго глобально може змінити структуру посівів у США і в цілому потоки ріпаку до Європи та Китаю», — продовжив аналітик. 

Малий обсяг переробки ріпаку в Україні цього сезону був спричинений низькими цінами на олію в Китаї та високими цінами на ріпак на початку сезону, в липні – серпні, в Європі. Відповідно, ріпак йшов на експорт до Європи. 

Новий урожай ріпаку в Україні очікується в обсязі 3,2-3,3 млн т — це менше, ніж минулого сезону. Поки що проторговано дуже мало ріпаку нового врожаю, до 200 тис. т, тоді як минулого року в цей же період було законтрактовано близько 700 тис. т.

Соняшникова олія: Туреччина стала активним переробником

З початку сезону краш-маржа переробника була майже негативною. Отримати хоч якийсь прибуток можна було лише переробляючи соняшник з поля до рафінованої олії в пляшці. На думку аналітика, початок 2025 року нагадує початок 2015-го, коли продажі соняшнику від фермерів були на критично низькому рівні. 

«Цього сезону на середину січня був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років», — додав він. 

Не бачачи прибутку, переробники східноєвропейських країн, як-то Молдова, Румунія, Угорщина, Болгарія, воліють продати сировину на експорт до Туреччини і заробити 70 $/т, ніж переробляти й отримати в кращому випадку 10-15 $/т маржі. 

Імпортне мито на соняшник у Туреччині складає 0%, квота встановлена до 1 млн т, і цього достатньо. Імпортне мито на соняшникову олію складає 20%, тож турецький переробник має можливість платити хорошу ціну за соняшник, хоча в самій Туреччині ціни на нього почали суттєво знижуватися. Якщо соняшникова олія подорожчала на 15 $/т, то соняшник подешевшав на 8 $/т. 

Це свідчить про те, що соняшнику пропонується значно більше, ніж олії. Тому аналітик Sunstone Brokers очікує найближчими днями зниження попиту та сповільнення росту ціни соняшникової олії на турецькому ринку. 

Розвиток ситуації в росії

Покриття заводів соняшником у росії було значно більшим, ніж в Україні, але після Нового року продажі соняшнику в рф зупинилися. До того ж зросло імпортне мито на соняшникову олію, укріпився курс рубля (зі 103 до 94 рублів за долар).

«Ці фактори сильно вдарили по експортному потенціалу росії. Вони пропонують 1250 $/т на ринку Індії, але індуси таку ціну платити не готові. Ціна на олію в Індії трохи зросла до рівня 1190 $/т. Найближчі два тижні ситуація в росії визначатиме продажі в Індію та Туреччину. Якщо рубль буде укріплюватися, особливо на тлі початку перемовин між США та рф, ціна може суттєво знижуватися, і найближчим часом може не бути жодної пропозиції соняшникової олії з росії», — зазначив аналітик. 

Українська олія у світі. Прогнози

У першій половині сезону переробка в Україні була значно менша порівняно з аналогічним періодом минулого року. За браком соняшнику переробляли сою, а у грудні та січні відбулося рекордне падіння переробки соняшнику. Зараз заводи починають працювати. Це створює турбулентність на ринку. Цінові спреди на соняшникову олію в Європі (FOB 6 ports) та Індії (CIF India) коливалися протягом 5 місяців цього сезону від $10 до 100 $/т, а CIF Mersin – CIF India — від $20 до 70 $/т. 

Відповідно до прогнозів Sunstone Brokers, обсяг постачань української соняшникової олії до Європи буде меншим на 20-25% порівняно з минулим роком. Основні ринки для цього продукту — Індія, Китай, Туреччина. 

«Свою частку на ринку Індії Україна утримає, але вона не буде більше 30%, оскільки росія має масове виробництво і заходить в Індію, адже, за великим рахунком, крім Індії, Китаю, Туреччини, Єгипту, особливо немає куди йти», — вважає Сергій Репецький. 

За його словами, конкуренція на індійському ринку буде найважча, і наступні тижні можуть бути важливими для постачань олії в Індію, оскільки вона дешевша за російську. Остання, можливо, пропонуватиметься за 1220 $/т на початку березня. Зараз це 1250 $/т, а індійські імпортери готові платити 1190 $/т.

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua