Мінагропрод

Фіналізований проєкт Стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій в Україні на період до 2030 року в листопаді буде прийнятий Кабінетом Міністрів України. Основним напрямом у цьому процесі є синхронізація аграрної політики з циклами ЄС, де бюджетне планування закладається на 7 років.

Попри те, що в Україні зібрали на 10 млн т менший урожай олійних та зернових культур, падіння експорту в доларовому еквіваленті не очікується. Навіть можливе його зростання на 8-10%.

Через погодний фактор — посуху — в багатьох областях України площі озимого ріпаку під урожай 2025 року зменшилися на 10%. Натомість по озимих пшениці та ячменю спостерігається зростання, тому загальна площа під озимими буде більшою, ніж торік.

Українські аграрії зібрали високий урожай, але є невелике зниження порівняно з попереднім роком, коли було сумарно зібрано зернових та олійних 85 млн т, а цього року буде 75 млн т.

Органічне землеробство має найменше конфронтацій з європейським законодавством. 70% євроінтеграційних змін України стосуються саме агросектору. Водночас органічні виробники найбільше готові до цього.

Найбільшим викликом для борошномельної та переробної галузі цього року є економічна і фізична доступність сировини для внутрішньої переробки. Збір пшениці вже завершився, орієнтир — близько 22 млн т.

Частка експорту української агропродукції до країн ЄС за результатами 2023 року зросла на понад 50%. Тож сьогодні актуальним є питання, як Україні утримати позиції на цьому ринку, паралельно інтегруючись до євроспільноти.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Українські аграрії цього року засіяли соєю близько 2,7 млн га. Це максимальні посівні площі під даною культурою за всі роки незалежності. Попередній рекорд у 2,1 млн га було зафіксовано 2015 року.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

В Україні розпочався сезон цукроваріння. Тим часом світові ціни на цукор продовжують оновлювати мінімуми.

Граничний обсяг експорту української пшениці у 2024/25 МР пропонується встановити на рівні 15,2 млн тонн. Такий показник закладено в додатку до Меморандуму про взаєморозуміння на поточний сезон між Мінагрополітики та профільними організаціями вітчизняного зернового ринку.

Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.

До старту перемовин України щодо членства в ЄС, які відбудуться 2025 року, за трьома розділами (11, 12, 13, де 12 — СФЗ) Мінагрополітики спільно з профільними асоціаціями, організаціями та бізнесом мають напрацювати спільну аналітику. В межах розрахунків планують розробити декілька сценаріїв.

Обласні військові адміністрації мають переглянути критерії бронювання працівників таким чином, щоб навіть невеликі, але важливі для забезпечення продбезпеки підприємства мали можливість бронювати своїх працівників. Особливої уваги потребують галузі садівництва, овочівництва та картоплярства.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Мінагрополітики та за фінансової підтримки Німеччини розподілила 17 генераторів потужністю від 27 до 88 кВт серед виробників та переробників продуктів харчування із 6 областей.

Програма USAID Агро підтримує реформу меліорації в Україні та вже надала гранти на модернізацію чотирьом організаціям водокористувачів (ОВК). За другої хвилі підтримки відкрили програму ще для 14 ОВК, з яких вже перша шістка готова до роботи. Загалом, завдяки грантовій підтримці, в Україні відновлять зрошення на 7 тис. га

Найбільш критичною ситуацією впровадження мит при експорті до ЄС на сьогодні є для цукру. Тому що Україна може експортувати більший об’єм за встановлену квоту, а експорт з митом робить український цукор неконкурентним на ринку.

Україна жнивує. Збір ранньої групи зернових розпочали майже по всій країні. Погода сприяє дозріванню культур, тому аграрії планують закінчити обмолот у короткі строки.

Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.