2022 року порівняно з 2021-м площі під квасолею скоротилися більш ніж на 20%. Однак уже в наступні два роки українські аграрії спромоглися відновити площі під культурою до довоєнного рівня.
Квасоля «вибиває» зернові з українських полів: як довго висока ціна приваблюватиме аграріїв?
15 серпня 2024, 06:08 2016
Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.
Під урожай 2024 року посівна площа квасолі склала понад 50 тис. га, збільшившись порівняно з минулим роком на 20%. Такі дані Міністерства аграрної політики та продовольства України. Тут уточнюють, що після гороху квасоля — друга за популярністю бобова культура, яку найбільше сіють українські аграрії.
Динаміка посівних площ під зернобобовими загалом та квасолею, тис. га
| 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| Зернобобові всього | 315 | 315 | 178 | 207 | 293 |
| Квасоля | 48 | 48 | 38 | 42 | 50 |
Дані: Міністерство аграрної політики та продовольства України
У профільному відомстві пояснюють, що війна та окупація частини України 2022 року призвели до тимчасової втрати близько 5 млн га посівних площ, що, безумовно, позначилося на скороченні площ усіх без винятку сільськогосподарських культур.
Тарас Висоцький, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
Якщо дивитися на географію вирощування квасолі, то основні посіви зосереджені в західних (Хмельницька, Тернопільська та Івано-Франківська) та центральних (Вінницька, Житомирська) областях України. Зазначені 5 областей забезпечують понад 55% усього виробництва квасолі в країні.
У ННЦ «Інститут аграрної економіки» додають, що до повномасштабного вторгнення рф виробництво квасолі в Україні поступово зростало й оцінювалось фахівцями ринку приблизно у 80 тис. т на рік. Однак зараз воно дещо знизилось і за підсумками 2023 року склало 71 тис. т, з яких понад 54 тис. т виробили господарства населення.
Богдан Духницький, д.е.н., провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки»
За обсягами виробництва квасоля значно поступається сої, якої торік було вироблено 4,7 млн т, тому їй поки не вдається вийти за межі нішевого сегмента. Однак, як і будь-яка нішева культура з власною специфікою, квасоля викликає інтерес у фермерів з погляду ефективності її вирощування та користується стабільним попитом на окремих закордонних ринках. Загалом вона вважається однією з найбільш рентабельних зернобобових культур.
У ФГ «Широкоступ» (3 000 га, Київська область) за останні п’ять років під квасолею наростили площі до 285 га з 13 га. Фермер Олександр Широкоступ звертає увагу, що вирощує білу дрібну квасолю. Її особливість у тому, що можна збирати роторним комбайном, який є у господарстві. Щодо вирощування інших сортів, наприклад, великої квасолі, то вона потребує іншої техніки, і у господарстві її не практикують. Культура цікава, адже у вирощуванні схожа на класичну сою, хоч і потребує більшої точності, а також на неї завжди є хороша ціна.
Олександр Широкоступ, голова ФГ «Широкоступ»
Якщо говорити про сою, то торік на момент збирання (кінець серпня) вона коштувала 13 тис. грн з ПДВ/т, хоч потім ціна і піднялася. А от квасоля на момент збирання коштувала вже 26-27 тис. грн з ПДВ/т.
Інше фермерське господарство — «Інтер-Агро-База» (5,6 тис. га, Чернігівська область) — через низькі ціни на зернові теж приглядається до квасолі. Цього року тут посіяли насіннєвий матеріал канадської селекції на 40 га для подальшого промислового висіву.
Сергій Макуха, голова ФГ «Інтер-Агро-База»
Є розуміння, що зерно не матиме тієї рентабельності, як раніше, тому ми почали шукати варіант, щоб доводити до кінцевого продукту та отримувати додану вартість. Стратегічно обрали вирощування квасолі, оскільки саме ця культура з мінімальною обробкою може бути максимально кінцевим продуктом.
Проблем зі збутом урожаю квасолі дійсно немає, підтверджують у ФГ «Широкоступ». Левову частку тут відправляють через посередників на експорт, також продають і на внутрішній ринок.
У Інституті аграрної економіки додають, що глобальна торгівля квасолі звичайної, на експорті якої спеціалізується й Україна, торік сягала позначки в 1,7 млн т. Водночас близько 60% експорту забезпечують Аргентина, США, Ефіопія, Канада та Єгипет.
Україна не належить до числа лідерів світового ринку. Торік ми продали за кордон 8,3 тис. т квасолі вартістю близько $8 млн.
Найбільші обсяги закупівель української квасолі здійснили
(джерело інформації: ННЦ «Інститут аграрної економіки»):
- Італія — 1,8 тис. т;
- Молдова — 1,5 тис. т;
- Пакистан — 0,8 тис. т;
- ОАЕ — 0,6 тис. т;
- Румунія — 0,6 тис. т.
Богдан Духницький, д.е.н., провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки»
Хоча географія нашого експорту доволі розгалужена, він не включав або слабко був представлений на ринках деяких провідних країн-імпортерів цієї культури, зокрема Мексики, Індії, Іраку та Великої Британії.
Серед структурних причин, що на даному етапі стримують експорт квасолі, експерт називає типові для нішевих продуктів перепади, пов’язані з «низькими стартовими позиціями», за яких навіть незначні кон’юнктурні коливання відчуваються суттєво:
- 2018 рік — 12 тис. т;
- 2019 рік — 25 тис. т;
- 2020 рік — 20 тис. т;
- 2021 рік — 7 тис. т;
- 2022 рік — 19 тис. т.
Окрім того, концентрація виробництва у господарствах населення часто унеможливлює формування однорідних за сортом і якістю партій продукції, яких потребують спеціалізовані оптові компанії для подальшої доробки та експорту.
Богдан Духницький, д.е.н., провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки»
Самі плоди цієї культури є вразливими до механічних пошкоджень, тому вимагають застосування особливих машинних технологій для досягнення належного товарного вигляду. Переважна більшість виробників квасолі відчуває гострий брак інформації щодо актуального стану ринку, а стандарти якості часто встановлюються лише країнами-покупцями, тому буває складно вчасно і правильно зорієнтуватись.
Фермер Олександр Широкоступ зі свого боку вказує, що під час збирання квасолі дійсно важливо не втратити її товарний вигляд. Насамперед варто не допустити бур’яну, а якщо пропустили частково, особливо лободу, необхідно її прибрати, щоб соком не забарвилися боби. Коли є роса, збирати не можна, оскільки також пофарбується.
Олександр Широкоступ, голова ФГ «Широкоступ»
Звертати особливу увагу варто і на те, щоб квасоля не перестояла і не пересохла. Краще збирати за вологості 14-18%, тоді менше буде пошкоджень, і вона краще зберігається. Комбайн обов’язково має бути добре вичищений, жниварка флекс, а також потрібні досвідчені комбайнери, щоб не хапали землю. Хай краще щось залишиться на полі, адже від пилу втратиться товарний вигляд, і ціна суттєво впаде.
Цьогоріч аграрій очікує меншого врожаю, оскільки нестача вологи дає про себе знати, і коли була аномальна спека, квасоля саме цвіла, і квітка просто згоріла. Та у ФГ «Широкоступ» планують вийти на 2,25 т/га. За п’ять років середня урожайність по господарству склала 3 т/га, максимальна — 3,5 т/га.
Якщо дивитися на середню урожайність квасолі торік у розрізі країни, то, за даними Мінагрополітики, вона склала 16,9 ц/га, що є співставним результатом із рівнем середньої п’ятирічної врожайності квасолі в Україні. Водночас у профільному відомстві зазначають, що на рівні регіонів/виробників урожайність квасолі може бути значно вищою. Так, наприклад, на Житомирщині 2023 року вона становила 23,5 ц/га, тобто майже на 40% вище за середній рівень по країні.
У світі фіксується стабільне зростання попиту на зернобобові культури. Обсяги світової торгівлі за останні 10 років збільшилися на 55%, тож передумови для подальшого розширення посівних площ і збільшення виробництва квасолі в Україні є. Можливо, з часом культура вийде за межі нішевої, адже її харчова цінність полягає у наявності високоякісного білка, який добре засвоюється організмом, а також клітковини й мінеральних речовин. Саме тому квасолю використовують у різноманітних сучасних дієтах та звичайній кулінарії.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
