2022 року порівняно з 2021-м площі під квасолею скоротилися більш ніж на 20%. Однак уже в наступні два роки українські аграрії спромоглися відновити площі під культурою до довоєнного рівня.
Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.
Під урожай 2024 року посівна площа квасолі склала понад 50 тис. га, збільшившись порівняно з минулим роком на 20%. Такі дані Міністерства аграрної політики та продовольства України. Тут уточнюють, що після гороху квасоля — друга за популярністю бобова культура, яку найбільше сіють українські аграрії.
| 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| Зернобобові всього | 315 | 315 | 178 | 207 | 293 |
| Квасоля | 48 | 48 | 38 | 42 | 50 |
Дані: Міністерство аграрної політики та продовольства України
У профільному відомстві пояснюють, що війна та окупація частини України 2022 року призвели до тимчасової втрати близько 5 млн га посівних площ, що, безумовно, позначилося на скороченні площ усіх без винятку сільськогосподарських культур.
2022 року порівняно з 2021-м площі під квасолею скоротилися більш ніж на 20%. Однак уже в наступні два роки українські аграрії спромоглися відновити площі під культурою до довоєнного рівня.
Якщо дивитися на географію вирощування квасолі, то основні посіви зосереджені в західних (Хмельницька, Тернопільська та Івано-Франківська) та центральних (Вінницька, Житомирська) областях України. Зазначені 5 областей забезпечують понад 55% усього виробництва квасолі в країні.
У ННЦ «Інститут аграрної економіки» додають, що до повномасштабного вторгнення рф виробництво квасолі в Україні поступово зростало й оцінювалось фахівцями ринку приблизно у 80 тис. т на рік. Однак зараз воно дещо знизилось і за підсумками 2023 року склало 71 тис. т, з яких понад 54 тис. т виробили господарства населення.
За обсягами виробництва квасоля значно поступається сої, якої торік було вироблено 4,7 млн т, тому їй поки не вдається вийти за межі нішевого сегмента. Однак, як і будь-яка нішева культура з власною специфікою, квасоля викликає інтерес у фермерів з погляду ефективності її вирощування та користується стабільним попитом на окремих закордонних ринках. Загалом вона вважається однією з найбільш рентабельних зернобобових культур.
У ФГ «Широкоступ» (3 000 га, Київська область) за останні п’ять років під квасолею наростили площі до 285 га з 13 га. Фермер Олександр Широкоступ звертає увагу, що вирощує білу дрібну квасолю. Її особливість у тому, що можна збирати роторним комбайном, який є у господарстві. Щодо вирощування інших сортів, наприклад, великої квасолі, то вона потребує іншої техніки, і у господарстві її не практикують. Культура цікава, адже у вирощуванні схожа на класичну сою, хоч і потребує більшої точності, а також на неї завжди є хороша ціна.
Якщо говорити про сою, то торік на момент збирання (кінець серпня) вона коштувала 13 тис. грн з ПДВ/т, хоч потім ціна і піднялася. А от квасоля на момент збирання коштувала вже 26-27 тис. грн з ПДВ/т.
Інше фермерське господарство — «Інтер-Агро-База» (5,6 тис. га, Чернігівська область) — через низькі ціни на зернові теж приглядається до квасолі. Цього року тут посіяли насіннєвий матеріал канадської селекції на 40 га для подальшого промислового висіву.
Є розуміння, що зерно не матиме тієї рентабельності, як раніше, тому ми почали шукати варіант, щоб доводити до кінцевого продукту та отримувати додану вартість. Стратегічно обрали вирощування квасолі, оскільки саме ця культура з мінімальною обробкою може бути максимально кінцевим продуктом.
Проблем зі збутом урожаю квасолі дійсно немає, підтверджують у ФГ «Широкоступ». Левову частку тут відправляють через посередників на експорт, також продають і на внутрішній ринок.
У Інституті аграрної економіки додають, що глобальна торгівля квасолі звичайної, на експорті якої спеціалізується й Україна, торік сягала позначки в 1,7 млн т. Водночас близько 60% експорту забезпечують Аргентина, США, Ефіопія, Канада та Єгипет.
Україна не належить до числа лідерів світового ринку. Торік ми продали за кордон 8,3 тис. т квасолі вартістю близько $8 млн.
(джерело інформації: ННЦ «Інститут аграрної економіки»):
Хоча географія нашого експорту доволі розгалужена, він не включав або слабко був представлений на ринках деяких провідних країн-імпортерів цієї культури, зокрема Мексики, Індії, Іраку та Великої Британії.
Серед структурних причин, що на даному етапі стримують експорт квасолі, експерт називає типові для нішевих продуктів перепади, пов’язані з «низькими стартовими позиціями», за яких навіть незначні кон’юнктурні коливання відчуваються суттєво:
Окрім того, концентрація виробництва у господарствах населення часто унеможливлює формування однорідних за сортом і якістю партій продукції, яких потребують спеціалізовані оптові компанії для подальшої доробки та експорту.
Самі плоди цієї культури є вразливими до механічних пошкоджень, тому вимагають застосування особливих машинних технологій для досягнення належного товарного вигляду. Переважна більшість виробників квасолі відчуває гострий брак інформації щодо актуального стану ринку, а стандарти якості часто встановлюються лише країнами-покупцями, тому буває складно вчасно і правильно зорієнтуватись.
Фермер Олександр Широкоступ зі свого боку вказує, що під час збирання квасолі дійсно важливо не втратити її товарний вигляд. Насамперед варто не допустити бур’яну, а якщо пропустили частково, особливо лободу, необхідно її прибрати, щоб соком не забарвилися боби. Коли є роса, збирати не можна, оскільки також пофарбується.
Звертати особливу увагу варто і на те, щоб квасоля не перестояла і не пересохла. Краще збирати за вологості 14-18%, тоді менше буде пошкоджень, і вона краще зберігається. Комбайн обов’язково має бути добре вичищений, жниварка флекс, а також потрібні досвідчені комбайнери, щоб не хапали землю. Хай краще щось залишиться на полі, адже від пилу втратиться товарний вигляд, і ціна суттєво впаде.
Цьогоріч аграрій очікує меншого врожаю, оскільки нестача вологи дає про себе знати, і коли була аномальна спека, квасоля саме цвіла, і квітка просто згоріла. Та у ФГ «Широкоступ» планують вийти на 2,25 т/га. За п’ять років середня урожайність по господарству склала 3 т/га, максимальна — 3,5 т/га.
Якщо дивитися на середню урожайність квасолі торік у розрізі країни, то, за даними Мінагрополітики, вона склала 16,9 ц/га, що є співставним результатом із рівнем середньої п’ятирічної врожайності квасолі в Україні. Водночас у профільному відомстві зазначають, що на рівні регіонів/виробників урожайність квасолі може бути значно вищою. Так, наприклад, на Житомирщині 2023 року вона становила 23,5 ц/га, тобто майже на 40% вище за середній рівень по країні.
У світі фіксується стабільне зростання попиту на зернобобові культури. Обсяги світової торгівлі за останні 10 років збільшилися на 55%, тож передумови для подальшого розширення посівних площ і збільшення виробництва квасолі в Україні є. Можливо, з часом культура вийде за межі нішевої, адже її харчова цінність полягає у наявності високоякісного білка, який добре засвоюється організмом, а також клітковини й мінеральних речовин. Саме тому квасолю використовують у різноманітних сучасних дієтах та звичайній кулінарії.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Будівництво тваринницьких комплексів в Україні уже реалізує 31 підприємство, які потенційно можуть отримати компенсацію за програмою державної підтримки будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, яку заплановано продовжити у 2026 році.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині раніше добре заробляли на квасолі, а вже два роки поспіль ціна на цю культуру знижується. Порівняно з бобовими та соєю ціна на квасолю була вдвічі вищою, сьогодні вона не зовсім приваблива.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.