До старту перемовин України щодо членства в ЄС, які відбудуться 2025 року, за трьома розділами (11, 12, 13, де 12 — СФЗ) Мінагрополітики спільно з профільними асоціаціями, організаціями та бізнесом мають напрацювати спільну аналітику. В межах розрахунків планують розробити декілька сценаріїв.
Про це розповів в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Агро Інновації 2024».
«Ми вже починаємо говорити з європейськими партнерами щодо того, що варто розглядати потенційно інші сценарії, ніж просто імплементація європейської моделі, оскільки з фінансового погляду це неможливо. Адже якщо перерахувати наші 40 млн га на 300-400 євро на 1 га, то це має бути певна інновація не лише для нас, а і для ЄС», — зазначив урядовець.
Він розповів, що як базовий принцип готові розглядати диференційований підхід для різних типів виробництв. Наприклад, якщо запроваджується система підтримки на 1 га для культур, які абсорбують парникові викиди, чи багаторічних насаджень, пасовищ, технічних культур, які мають ефект для навколишнього середовища, але не мають економічного ефекту, то логічно мати програми підтримки, як і у ЄС, щодо виплати на 1 га.
«Наша ціль — готуватися до гібридних моделей, щоб зберегти ефективність, прибутковість, економічну доцільність та інноваційність українського аграрного сектору і поєднати, де це можливо, з європейськими програмами підтримки, реалізації. Ми вважаємо, що у багатьох сферах у нас є потреба в цьому. Але це все має базуватися на цифрах, аналітиці та спільній секторальній позиції», — зауважив Тарас Висоцький.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Україна в очікуванні перемовин щодо членства в Європейському Союзі, які мають відбутися навесні 2025 року. Перед нашою державою стоїть відповідальне завдання — довести, що ми гідні бути серед європейської спільноти, крім того, є важливою аграрною країною для ЄС та світу.