Найскладніший період, коли діалог був відсутній, ми пройшли у попередньому десятилітті, й до нього, переконаний, не повернемося. Звісно, не все ідеально. Випадки потрави бджіл продовжують фіксувати, тому відомство запровадило спецмоніторинг для збору відповідної інформації.
Спільні точки дотику: які вигоди отримують аграрії та пасічники від взаємодії
03 липня 2024, 06:37 3711
Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України підтверджують, що постійний діалог у необхідному трикутнику «пасічник — агровиробник — орган місцевого самоврядування» є, і повномасштабне вторгнення не завадило йому позитивно еволюціонувати.
Тарас Висоцький, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України
До форми можна внести інформацію про випадки загибелі бджіл упродовж 2024 року. Моніторинг добровільний. Інформація може бути надана і пасічником, і представником тергромади або асоціації за згодою пасічника.
Основний регламентний документ в Україні у сфері взаємовідносин сільгоспвиробників і пасічників — це Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл ЗЗР (затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 р. №338).
Попри те, що документ містить чітко прописані зобов’язання щодо завчасного попередження органів місцевого самоврядування про використання на території громад ЗЗР, він усе ж не передбачає єдиного механізму реалізації таких попереджень, додають в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Анна Матвіїв, координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ
Як наслідок, склалася ситуація, коли за відсутності єдиної уніфікованої системи інформування пасічників про технологічні операції агровиробники намагаються розробляти власні системи сповіщень. Результати роботи подібних проєктів призвели до удосконалення та оновлення законодавчих ініціатив: у законопроєкті №8340 від 9 січня 2023 року «Про сфери захисту рослин» уже запроваджена електронна система завчасного сповіщення про застосування ЗЗР: у режимі онлайн, у вигляді СМС-повідомлення/повідомлення у месенджерах тощо.
Якщо ж говорити про конкретні додаткові кейси інформування, то є чимало прикладів. ТОВ «Гудвеллі Україна» здійснює спілкування з пасічниками через розсилку в месенджерах, у HarvEast розроблено портал для інформування, «Контінентал Фармерз Груп» реалізує два проєкти — інтерактивний інструмент «Карта бджоляра» (доступ до інформації про актуальні посівні площі всіх медодайних культур із зазначенням сорту, прогнозованого періоду цвітіння, планових робіт з обприскування, максимальної кількості бджолосімей для розміщення на масиві) та «Марафон лип» (висаджування дерев медодайних порід). У ГК Агро-Регіон є групи у месенджерах та соцмережах, тут також повідомляють безпосередньо пасічників, які розташовують вулики біля полів компанії, зокрема нових, що, власне, практикують і в ІМК. У ГК «Агрейн» ще одним каналом комунікації є групи районних спілок пасічників, або ж за кілька днів до початку обдзвонюють пасічників самі.
Головний агроном ІМК Олександр Гірман констатує, що медоносна бджола — основний запилювач квіткових рослин. За своєчасного інформування та використання безпечних інсектицидів потрави комах не буде. Водночас головний агроном Агро-Регіон Юрій Лисак додає, що на ринку достатньо ЗЗР, які за дотримання всіх регламентів безпечні для бджіл. Головне — не користуватися фальсифікатом та не проводити обробку в денні години і під час цвітіння. Заступник головного агронома «Агрейн» Тарас Корнієнко також зауважує, що пасічники, які дійсно переживають за своїх бджіл, швидше знаходять виробника, ніж аграрій їх, цікавляться посівами та препаратами, які застосовуються.
Тарас Корнієнко, заступник головного агронома ГК «Агрейн»
Якщо сільгоспвиробники та пасічники йдуть один одному назустріч, то негативних наслідків у цьому питанні легко уникнути. Не потрібно шукати каменів спотикання в тому, що аграрії щось не те внесли, і бджоли загинули, а спілкуватися та домовлятися. Необхідно виконувати всі заходи безпеки роботи з пестицидами, використовувати дозволені нетоксичні продукти, вчасно попереджати пасічників про початок робіт. Самі пасічники у разі необхідності мають закривати вулики. Це фактично або ніч, або доба — і не буде жодних проблем.
Компанія-виробник ЗЗР зі свого боку також закликає відповідально ставитися до використання хімічних препаратів, а ще — впроваджувати елементи інтегрованого захисту з метою покращення ефективності шляхом зменшення пестицидного навантаження, скорочення стресових факторів для рослин й у результаті підвищувати врожайність і якість агропродукції.
Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні
Потрібно враховувати питання резистентності. Революційно нових діючих речовин немає, а до частих повторних внесень препарату рослини та шкідливі організми швидко пристосовуються, і отримуємо резистентність. У такому разі потрібно збільшувати дозу або кратність обробок, що додає навантаження на навколишнє середовище, негативно позначається на біорізноманітті й, зокрема, на комахах-запилювачах. Тому це спонукає нас звернутися до інтегрованого захисту в межах програми сталого землеробства.
Інтегрований захист рослин — це комплекс різних елементів захисту та регуляція чисельності шкідливих організмів. За поєднання різних підходів отримується більша гарантія захисту.
Пасічник із Путивля (Сумська обл.), власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка констатує, що постійний діалог з агровиробниками краю та використання останніми якісних хімікатів унеможливлює потраву бджіл та виникнення конфліктних ситуацій.
Війна внесла свої корективи у роботу бджоляра, він вимушений кочувати незнайомими раніше місцями, щоб не зменшився обсяг збору меду. Через 10-кілометрову близькість до кордону багато полів лишили незасіяними внаслідок замінування. Аграріям також там не дозволяють сіяти високорослі рослини, зокрема основний медонос — соняшник.
І це непоодинокий випадок. Проте учасники ринку наголошують, що із зареєстрованими пасіками неприємних ситуацій не траплялося навіть у нових місцях кочівлі. На противагу тим, хто цього не робить, адже іноді агровиробник може і не знати про наявність вуликів поблизу його полів.
У Мінагрополітики розроблений алгоритм дій у разі отруєння бджіл, одне з ключових правил — пасіка повинна бути зареєстрована.
Валентин Видибура, менеджер з агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group
Якщо пасічник помітив отруєння бджіл і хоче відшкодування збитків, він повинен дуже швидко діяти, адже через 3-4 дні слідів пестицидів у відібраному матеріалі вже може не бути. Він звертається до місцевої влади з письмовою заявою про отруєння бджіл із проханням про створення комісії. Потім відбираються зразки культур та мертвих бджіл, оскільки часто бджоли гинуть і від хвороб.
За його словами, якщо буде доведено, що причиною загибелі комах було порушення регламенту застосування ЗЗР з боку фермера, то він може добровільно сплатити шкоду, а якщо ні, то пасічник може подати заяву про відшкодування збитків до суду.
Голова СОК «Бджолиний край» (Тернопільська обл.) Ігор Буцик додає, що з відповідальними агровиробниками проблем не виникає, натомість роботу одноосібників, в обробітку яких 50-100 га, складно проконтролювати. У кооперативі раніше були випадки, коли гинуло і до 50% льотних бджіл, але складно привести винних до відповідальності, довести, чому склалась така ситуація. Адже і у часі обмежені, й фінансові затрати лягають на плечі пасічника, і такий фермер винаймає сторонні компанії для обробки полів, які часом не зважають на побічні ефекти як для пасічників, так і місцевого населення.
Ігор Буцик, голова СОК «Бджолиний край»
Обов’язково пасічникам потрібно об’єднуватись у спілки чи кооперативи. Коли вони спільно звертаються до того чи іншого фермера, тоді він починає розуміти перевагу і користь від бджіл. Звичайно, ми не можемо без їхніх посівів отримати достатню кількість меду, так само вони не матимуть високого врожаю.
Між бджолярами та агровиробниками можуть бути і ринкові відносини з фіксованими фінансовими зобов’язаннями. Подібна практика є у Агро-Регіон на ділянках гібридизації соняшнику.
Юрій Лисак, головний агроном ГК Агро-Регіон
Для отримання високоякісного продукту однією з вимог компанії-виробника насіння соняшнику є запилення бджолами. Агро-Регіон, дотримуючись рекомендованих агрозаходів, винаймає пасічників, які спеціалізуються на запиленні. На запилення одного гектара необхідно 4 бджолосім’ї, відповідно на ділянці гібридизації на 160 га у нас задіяно 640 бджолосімей.
Коли рослину запилюють комахи, зокрема дикі та свійські бджоли, відбувається перехресне запилення, внаслідок цього зростає ступінь олійності, покращується якість продукції. Під час самозапилення маса сім’янки різко зменшується, пояснює к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету Михайло Філатов. За його словами, диких бджіл люди знають погано, часто приймаючи їх за свійських, тому і недооцінюють їхню важливу роль.
Михайло Філатов, к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету
В Україні маємо катастрофічну ситуацію з дикими запилювачами, які відіграють важливу роль, адже медоносна бджола — це не основний запилювач сільгоспкультур. Одним із прийомів збереження чисельності та різноманіття комах-запилювачів є штучне розведення популяції для подальшого використання для запилення
Показовим є приклад ФГ «Широкоступ» (Київська обл.), де порахували, що додаткове запилення дикими комахами дає доповнення до врожайності на соняшнику до 10%. На базі господарства за підтримки компанії «Сингента» в Україні та науковців Державного біотехнологічного університету кілька років розвивають мікрозаказник для диких запилювачів. Це невелика ділянка з різноманіттям квітучих трав та «мініготелями» для самих комах.
Власник господарства Олександр Широкоступ пояснює, що вкладення в облаштування мікрозаказника незначні, натомість, окрім додаткової врожайності на культурах, це і збереження комах заради майбутнього.
І хоча сьогодні у аграріїв інші пріоритети, зважаючи на виклики, пов’язані з війною, науковці б’ють на сполох, що для підтримки сталого розвитку територій необхідно, щоб співвідношення площ між природними екосистемами, сільгоспугіддями та урбанізованими територіями становило 60% : 30% : 10%.
Вирішення цієї проблеми — нелегке завдання, що має багато складників: соціальних, правових, фінансових, наукових тощо. Але відповідальні виробники додають, що на час після перемоги його відкладати теж не варто, оскільки збереження та збільшення біорізноманіття в агроландшафті — це і є ті спільні точки дотику з природою та усіма учасниками ринку, завдяки яким вигоду без шкоди для навколишнього середовища отримують усі зацікавлені сторони.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua